Путін вдався до політичного айкідо і відкинув ультиматум Європи

Все очікувано.

Пропозиція Путіна – сісти за стіл переговорів у двосторонньому форматі у Туреччині 15-го травня – ніщо інше, як повернення до вимог 2022 року з відмовою від армії, мови і віри (у реальному вимірі).

Ну, і офіційним визнанням за агресором набутих територій.

Такий формат перемовин навряд чи буде ефективним, попри очікування Трампа.

Бо Москва очікує «компромісів» тільки від України, тоді як від жодної зі своїх «цілей СВО» вони не готова відмовитись.

Навіщо Путіну цей етап перемовин? Мета одна – оголосити, що Україна «зриває мирний процес». Треба розуміти, що усі перемовини ФСБ завжди розцінювала, як елемент гібридної війни – так буде і цього разу.

Пропагандистська машина розкручуватиме меседж, що Україна, мовляв, не хоче миру. На жаль, зерна цієї брехні мають досить благодатний ґрунт у різних західних суспільствах.

Тому вже сьогодні нам треба пояснювати світовим ЗМІ та іноземним політикам, що «стамбульська пастка» – це провокація, адресована не тільки для нас, а у першу чергу – для них.

І тут найголовніше запитання: чи у понеділок, 12 травня, Європа разом зі США втілить той план, який було погоджено у Києві. А саме – запровадження додаткових санкцій і посилення спроможностей ЗСУ.

Якщо цього не відбудеться, це буде ще одним сигналом Путіну, що можна і далі маніпулювати Трампом та європейцями, обводячи їх навколо пальця.

Тому, підсумовуючи, наступний тиждень дійсно покаже, чи у принципі розуміють наші партнери, що прийшов час діяти, якщо вони хочуть бути субʼєктними.

Ну, або знову писатимуть про надії, занурюючись в абсолютно очевидні ілюзії.