Переговори України та Росії у Стамбулі: нові подробиці та чи хоче Путін миру

У Стамбулі відбулись перемовини між Україною та Росією.

Вдалось обговорити про обмін заручниками.

Над його деталями нині працюють.

Інша ключова тема — припинення вогню, але не виключено, що це питання може бути вирішене вже на більш високому рівні.

Про таку зустріч сьогодні також говорили, однак, коли це може статися і чи станеться взагалі — говорити зарано.

Про це йдеться у сюжеті ТСН.

Що відомо про спроби мирних переговорів.

Після повномасштабного вторгнення Україна та Росія вже тричі намагалися говорити.

От тільки мета розмови у двох співбесідників кардинально різнилася.

28 лютого 2022 — два гвинтокрили «Блек Хок» сідають на летовище в білоруському Гомелі.

За день до цього сюди вже прибула російська делегація — саме тоді коли за їхнім задумом вони мали «взяти Київ за 3 дні».

Вимоги Росії тоді представляв помічник Путіна — Володимир Мединський.

12 пунктів, які більше нагадували план капітуляції України.

Серед них: «денацифікація», «демілітаризація», нейтралітет і позаблоковість України, визнання Криму російським, визнання незалежності «ЛДНР», закріплення державного статусу російської мови.

А ще, скорочення української армії до 50 000 осіб, чотирьох кораблів, 55 вертольотів і відмова від виробництва або закупівлі ракет дальністю понад 250 кілометрів.

Згодом учасник тих перемовин Михайло Подоляк розповість — в української делегації не було ані повноважень, ані найменшого бажання підписувати такий документ.

«Єдине, що було потрібно — отримати на той момент нам підкреслюю, тимчасове припинення вогню на 48-72 години, щоб армія могла наші висновки зробити», — сказав Михайло Подоляк.

Таких зустрічей у Білорусі врешті відбулося ще дві — 3 і 7 березня.

Найбільшим досягненням яких стали гуманітарні коридори.

Утім чимось більш глобальним перемовини не завершились.

«Розумієте, перші дні війни були критичними для нас.

Ми і воювали одночасно, і в той же час намагалися через переговорний процес трошки затягнути час.

Це була тактика.

І вийти на якийсь компроміс, який б міг нейтралізувати ситуацію.

Так, можливо, були певні і наївні сподівання, що з росіянами можна домовитися», — каже політолог Володимир Фесенко.

10 березня 2022 року в Антальї зустрічаються міністри закордонних справ Дмитро Кулеба та Сергій Лавров.

Останній узагалі не мав жодних повноважень щось вирішувати, тож жодного результату ці перемовини не дали.

29 березня вже у Стамбулі зустрічаються 9 українських та аж 15 російський представників переговорної делегацій.

У перемовинах бере участь і російсько-ізраїльський мільярдер Роман Абрамович, який мав стати таким собі посередником.

Все відбувалось за зачиненими дверима.

Пізніше українська делегація озвучить: Київ погоджувався на без’ядерний і нейтральний статус, а також відмову від виробництва і розміщення зброї масового ураження.

Альтернативою НАТО мала стати країни-гаранти: США, Франція, члени Радбезу ООН, Канаду, Польща, Туреччина та Ізраїль.

Також ЄС мав допомогти Україні вступити до Євросоюзу.

Питання Криму і Севастополя за пропозиціями могли заморозити щонайменше на 15 років.

Росіяни на камери навіть заявили — що якщо вдасться домовитися, то угоду можна буде підписати на рівні президентів.

Але далі розмов справа не пішла.

«Лише за два тижні після Стамбула, 15 квітня, Путін продемонстрував свій проєкт договору, в якому ставилася вимога, що українські Збройні сили мають скоротитися в 4 рази.

Це в порівнянні з довоєнним періодом.

Приблизно до 80 тисяч.

Плюс скорочення по основних видах озброєнь.

Ну і ще купа інших поступок.

Безумовно, для нас це було неприйнятно», — каже Володимир Фесенко.

За кілька днів після зустрічі у Стамбулі Київщина, а згодом і Чернігівщина були звільнені.

Російська армія — поспішно утекла.

Утім Кремль подав це як — «жест доброї волі» і результат Стамбульських перемовин.

У той же час світ дізнався про звірства у Бучі.

І всі перемовини в той момент були приречені.

Мирний план Трампа.

Завершити війну за 1 день — із таким гаслом Дональд Трамп йшов на президентські вибори.

Утім реальність виявилася не такою простою.

День трансформувався спочатку місяць, а потім і місяці.

Але усе ж вперше із 2022 року перемовини таки відновились.

«І тут, в принципі, добре те, що Путін заради домовленості з Трампом готовий вести переговори.

А от далі починаються проблеми.

Це те, що Трамп трохи наївно підходить до переговорного процесу, і він майже до кінця квітня щиро вірив, що Путін хоче завершення війни.

Це явно була помилка.

На Путіна треба було тиснути», — йдеться у сюжеті ТСН.

Натомість США тисли на Україну.

Звинувачення у тому, що це Україна спровокувала війну, має погодитися на мир, а Зеленський диктатор.

Скандал у Білому домі і замороження військової допомоги — були піком тиску.

Подекуди риторика Трампа та його оточення виглядала як трансляція російських меседжів.

Але із допомогою європейських партнерів Україна пройшла через цей тиск.

А перепалки — трансформувалися в реальні зустрічі і перемовини про мир.

У Саудівській Аравії делегація США по черзі зустрічалася із українською та російською стороною.

11 березня Україна погодилася на припинення вогню на 30 днів, як того вимагала Америка.

Але навідріз відмовилась від будь яких територіальних поступок.

Але дві зустрічі у Саудівській Аравії, численні поїздки спецпредставника Трампа Віткоффа до Москви в реальності не дали нічого, окрім обіцянок.

А їх Росія ніколи не виконувала.

Замість 30-денного перемир’я Росія спромоглася 3-денне — на річницю Другої світової.

Але й воно було вигідне переважно Москві.

Більше того — продовжувала вимагати визнання Криму і інших окупованих територій.

Деякі із яких, до слова, навіть не були під її контролем.

Залишилась заборона на вступ у НАТО та постачання іноземної зброї.

Все те, що вимагала Росія у Білорусі і Стамбулі в 2022 році.

Як не раз наголошувала Україна та її союзники — Путін не хоче миру.

Він прагне послаблення санкцій проти Росії.

І нинішня зустріч у Стамбулі показала — Росія так сама не готова до припинення вогню.

І просто тягне час.