Вчені через 500 років відшукали живих нащадків Леонардо да Вінчі

Вперше за 500 років вченим вдалося ідентифікувати шістьох живих родичів Леонардо да Вінчі за допомогою сучасного ДНК-аналізу.

Про це повідомляє IFLScience.

Вчені з проєкту Leonardo DNA Project заявили, що цей прорив допомагає створити найбільш повну на сьогоднішній день картину генеалогічного дерева великого італійського генія епохи Відродження.

У новій книзі, що присвячена генетиці та генеалогії Леонардо, дослідники описують свою роботу, яка охоплює понад 700 років історії родини да Вінчі, включаючи 21 покоління та понад 400 осіб.

Основна ідея полягає у тому, що хоча безпосередніх нащадків самого Леонардо, імовірно, не було (адже історики вважають, що у нього не було дітей), генетичні лінії, пов’язані з його родиною, збереглися до наших днів.

Зокрема, вчені виявили 15 живих чоловіків, які походять від батька Леонардо або від його єдинокровного брата Домініко Бенедетто.

Для підтвердження спорідненості шістьох із них було взято зразки ДНК і проаналізовано.

Цікаво, що всі ці чоловіки мають схожі сегменти Y-хромосоми — хромосоми, яка передається по чоловічій лінії.

Це свідчить про генетичну неперервність лінії да Вінчі щонайменше протягом 15 поколінь.

Такий факт дає унікальну можливість вивчити родинну історію великого вченого і художника, а також відччиняє двері до глибшого розуміння спадкових рис його родини.

Варто зазначити, що, попри важливість дослідження, це ще не є рецензованою науковою роботою.

Повний текст книжки, яка має назву «Геній да Вінчі.

Генеалогія та генетика ДНК Леонардо», буде офіційно представлений публіці у травні 2025 року.

На цей час вчені досліджують фрагменти кісток, знайдених у церкві Санта-Кроче у Винчи, де поховані деякі з родичів Леонардо, зокрема його дідусь Антоніо, дядько Франческо та кілька братів.

Зразки ДНК цих осіб проходять перевірку, яка має допомогти зіставити їхній генетичний матеріал із сучасними родичами.

Голова проєкту ДНК Леонардо, професор Девід Карамеллі, разом із судовим антропологом Єленою Піллі ведуть цей процес.

Вони підкреслюють, що необхідні додаткові дослідження, щоб оцінити якість збереженості ДНК, і лише потім можна буде остаточно порівняти отримані результати зі зразками живих родичів.

Варто також згадати про те, що Леонардо да Вінчі, за словами біографів, ймовірно не мав власних дітей.

1476 року проти нього порушували справу за звинуваченням у содомії, проте справа була закрита через відсутність доказів.

Це не виключає на 100% можливість наявності потомків, але робить її досить сумнівною.

З іншого боку, у самого Леонардо було багато єдинокровних братів і сестер — за деякими даними їх кількість сягала 22, що відкриває простір для пошуків і вивчення його родинного дерева.

Леонардо помер 1519 року — за кілька століть до того, як у науці почали застосовувати ДНК-аналіз.

Проте його інтереси до біології, спадковості та будови людини свідчать про те, що він міг би зацікавитись сучасними генетичними дослідженнями.

Як зазначає співавторка книги, Аньєзе Сабато, Леонардо не просто вивчав біологію, а ставив під сумнів самі основи походження життя, поєднуючи у своїх роздумах природу, емоції й долю — теми, що нині активно обговорюються у генетиці та епігенетиці.

Головна мета дослідників — відновити генеалогічне дерево родини да Вінчі до наших днів, а також зберегти історичні місця, пов’язані з іменем великого художника.

Завдяки цьому вони сподіваються не лише пролити світло на його генетичне походження, а й краще зрозуміти причини його виняткової креативності, гостроти зору і навіть деякі аспекти здоров’я та смерті.

Отже, хоча повні відповіді ще попереду, відкриття шести живих родичів Леонардо да Вінчі — це важливий крок у вивченні спадщини одного з найвидатніших умів людства, який продовжує надихати і вражати навіть через п’ять століть після своєї смерті.