Путін збожеволів. Що американці робитимуть далі?

Те, що Путін збожеволів, для українців не є новиною. Людина зі здоровою психікою не починає війну, не надсилає сотні тисяч своїх громадян гинути без жодної цілі і не руйнує власну країну, перетворюючи її у китайську бензоколонку без майбутнього.

Дивно, що адміністрації Дональда Трампа знадобилося для цього чотири місяці. Впродовж яких, чесно кажучи, американці зробили досить не мало, щоб Путін відчував більше впевненості у своїй перемозі.

Ключове питання, яке нас має цікавити: що американці робитимуть далі? Адже складно продовжувати розповідати про «чудовий прогрес у переговорах», коли один з учасників продовжує щодня вбивати дітей, і «без якоїсь причини» пускає бомби та ракети на мирні міста. Тут мало написати пост що на Росію «очікує крах» якщо вони планують захопити всю Україну. Слова закінчились, і далі потрібні дії.

Вже зараз зрозуміло, що миротворча ініціатива Трампа підходить до свого кінця. За ці чотири місяці Путін ще більше впевнився, що він сильний, а Захід слабкий. Путін наносить удар, піднімає ставки, а Захід не може навіть спільно санкції ввести. Американський президент починав потужно і впевнено, але завершує тим, що Путін зневажає його так само, як і його попередника. А в бандитській культурі кремлівського керівництва не заведено домовлятися зі слабаками. Слабаків знищують.

З високою долею ймовірності можна припустити, що після провалу першої миротворчої ініціативи Трампа, другої не буде. Причому ні від кого. Американці отримали достатньо, щоб більше у таке не влазити. Європейці самі пробували у 2022 році, і у них нічого не вийшло. Путін відкидає пропозиції Трампа і через заяви Лаврова знову озвучує свої максимальні вимоги – так він просто підвищує ставки у переговорах із США.

США мають або відповісти (підвищити власну ставку), або фактично визнати поразку перед Путіним. Але таке визнання знімає останні червоні лінії й відкриває шлях до глобалізації війни та розширення кола учасників. Адже якщо вдалося з Україною – що завадить спробувати те саме з Польщею, Литвою чи Німеччиною?

Це добре розуміють в європейських столицях. Адже за такого сценарію – рано або пізно, але неминуче – Європа стане повноцінним учасником війни. Для чого ще потрібно росіянам декілька військових баз на кордонах з Фінляндією та Естонією?

Це добре розуміють у США. Адже у такому разі почне знецінюватися роль Америки як гаранта безпеки для своїх союзників. Світ побачить слабкість США – і це вже відкриватиме шлях до зняття червоних ліній в інших частинах планети.

Тому американці, швидше за все, не будуть робити різких рухів. Вони не проголошуватимуть про свій вихід з переговорів, оскільки це лише зафіксує їхню поразку. Скоріш за все побачимо якийсь гібрид з підходів адміністрації Трампа на його першій каденції з тим, що ми бачили у Байдена: питання війни спустять на рівень нижче, комусь типу Марко Рубіо, а безпосередньо для самого Трампа війна закінчиться.

Оскільки політична система США досить складна, то не виключена і глибока консолідація американських політиків навколо ідеї перемоги над Росією, і тоді той, хто її очолить, може навіть отримати шанс стати наступним президентом. Всі варіанти на столі.

Європейці будуть і надалі активніше озброюватись самі, і підтримувати Україну зброєю, технікою та фінансово. Адже чим далі, тим більше буде ймовірність прильотів шахедів по їх містах. Саме тому, принцип «підтримувати Україну стільки, скільки треба», найголосніше звучатиме саме від європейців.