Як була влаштована система підкупу виборців в Молдові: уроки для України

20 жовтня 2024 року в Молдові відбулися вибори президента і конституційний референдум щодо зміни законодавства на шляху до вступу в ЄС. У результаті 50,35% виборців проголосували за зближення з Європейським Союзом. Виборча кампанія відбувалася в умовах засилля російської дезінформації та підкупу виборців партіями, пов’язаними з РФ. Міністр закордонних справ Молдови Михаїл Попсой заявив, що росіяни випробували нові технології втручання у виборчий процес, щоб надалі використовувати ці інструменти в інших країнах. У цьому матеріали «Опора» розібралася, які «інновації» були використані під час підкупу виборців в Молдові та як запобігти їх застосуванню в Україні. 

Напередодні дня голосування Антикорупційна прокуратура Молдови повідомила про розкриття схеми підкупу 170 тис. громадян Молдови, які отримували гроші з Росії. Очільник поліції Молдови заявляв, що за вересень-жовтень 2024 року РФ витратила на підкуп виборців у Молдові $39 млн. 

«Нововведенням» підкупу на виборах 2024 року стало широке застосування мобільних додатків банків та електронних банківських карток. Традиційно для фінансування таких операцій використовували готівку, яку ввозили з інших країн. Так, лише за один день у 2024 році прикордонна служба Молдови затримала 135 пасажирів літака з Москви, в яких вилучили понад $1 млн готівкою. Це були активісти партії Ілана Шора (молдовського політика-втікача, проти якого ЄС ввів санкції). 

Конституційний Суд Молдови заборонив партію Шора у 2023 році, а самого її очільника засудили до 15 років позбавлення волі за шахрайство. Наразі він живе в Росії, де отримав громадянство, і продовжує дистанційно впливати на молдовську політику. Оскільки самому Ілану Шору заборонили балотуватися на посади, його політичні сили представлені іншими фігурами, яких він підтримував медійно і фінансово. 

Як працювала система Telegram-каналів для підкупу виборців

На виборах 2024 року Telegram став основним майданчиком для координації дій та вербування мережі противників євроінтеграції. Ілан Шор публічно заявив про створення Telegram-бота Stop UE\Стоп ЄС, за реєстрацію в якому громадянам Молдови пропонували 500 леїв (близько 1 тис. грн), а за долучення кожного нового учасника можна було додатково отримати 50 леїв (близько 100 грн). За виконання різноманітних завдань, які пропонували в боті, теж можна було отримати фінансову винагороду. За кожен Facebook-пост про те, чому Молдові не варто вступати в ЄС і чому на референдумі варто проголосувати «ні», бот «Стоп ЄС» пропонував 150 леїв (близько 350 грн). 

Ілан Шор наголошував, що його організація використовує Telegram, щоб обійти «політичну цензуру молдовської влади», але зазначав, що не займався підкупом виборців. Також були створені регіональні боти антиєвропейського спрямування, щоб долучитися до них, користувачі мали надати фото своїх документів і доступ до геолокації. 

У відповідь на широку кампанію дезінформації та підкупу Молдова взяла курс на посиленню контролю медійного середовища й інтернету. У жовтні 2024 року адміністрація Telegram за запитом уряду Молдови видалила більш як 100 ботів, пов’язаних з Іланом Шором. Також корпорація Meta видалила 23 сторінки у Facebook і 20 акаунтів в Instagram, які публікували дезінформацію про конституційний референдум. 

Діяльність «Промсвязьбанка» у Молдові була пов’язана із політиком і олігархом Іланом Шором, якого засуджено на 15 років за корупцію

Таке використання Telegram в Молдові може бути попередженням для України, особливо зважаючи на те, як ця соцмережа розповсюджена та розвивається в нашій державі. Дослідження «Опори», проведене в травні 2024 року, продемонструвало, що 78% опитуваних регулярно використовують Telegram для споживання новин. За повідомленнями СБУ, саме Telegram є основним майданчиком, де російські спецслужби вербують українців для терористичних актів. 

Можливий зв’язок власника Telegram Павла Дурова з російськими олігархами та співпраця з російською владою, недостатній рівень модерації контенту й анонімність каналів робить Telegram ідеальним майданчиком для масштабних кампаній впливу і вербування. Крім цього, 18 травня 2025 року, у день другого туру президентських виборів у Румунії, Павєл Дуров повідомив, що не блокуватиме Telegram-канали, які підозрюють у втручанні в вибори, за запитом Франції, оскільки таке блокування і було би «втручанням у вибори». Франція прямо заперечила такі вимоги до Дурова. 

У Дорожній карті перших повоєнних виборів в Україні Громадянська мережа «Опора» відзначає, що Telegram  є спільним майданчиком для російських та українських громадян, що збільшує ризики використання його для кампаній дестабілізації. Аби запобігти подібним схемам в Україні, владі варто продовжувати комунікацію з Telegram щодо регуляції контенту на платформі та блокування суспільно небезпечних каналів. Згідно з результатами соціологічного дослідження КМІС, проведеного у вересні 2024 року, більшість українців (54%) вважають, що повністю забороняти Telegram не варто, але слід запровадити певні обмеження і контроль – як-от блокування окремих каналів. 

Російські банки на службі підкупу

Журналістка молдовського видання Ziarul de Gardă Маріуца Ністор провела розслідування, на три місяці доєднавшись до Telegram-ботів «Стоп ЄС» та діючи як активістка політичного руху. Крім дописів у соцмережах та залучення нових учасників, активісти антиєвропейського руху також брали участь в оплачуваних мітингах проти референдуму, де їм пропонували кошти за потрібний голос в день голосування. 

Для отримання винагороди використовували російський «Промсвязьбанк», який перебуває під санкціями США, ЄС, Великої Британії та Японії за роботу на окупованих українських територіях. Робота «Промсвязьбанку» та російської банківської системи «Мир» обмежена і в Молдові, тому «активісти» отримували кошти через місцевих посередників за великі комісії. Також, за даними журналістів, для користувачів ботів «Стоп ЄС» діяв колцентр, який дистанційно (з Росії) навчав громадян Молдови обходити блокування через VPN та налаштовувати російські банківські сервіси. Для отримання виплат люди мали дати згоду на обробку своїх даних «згідно з законодавством РФ та фонду «Євразія». Крім того, журналісти встановили, що учасників Telegram-чатів координували для участі в платних мітингах та навчали не потрапляти під підозру поліції. 

Сам Ілан Шор публічно визнавав співпрацю з фондом «Євразія» для організації виплат молдовським пенсіонерам Молдови – насамперед автономного регіону Гагаузія. Згодом програми виплат (по 2 тис. леїв – близько 4,5 тис. грн) розширили на інші регіони Молдови – Тараклію та Оргєєв. Пізніше місцевий суд анулював цю угоду про виплати з РФ, оскільки Гагаузія не має права самостійно укладати міжнародні угоди. 

Кремль відкрито фінансував молдавських політиків і агентів різних рівнів через «Промсвязьбанк», який фактично є банком Міноборони Росії

Специфікою таких схем впливу є й те, що їх важко розслідувати. Після того, як поліція провела обшуки в Гагаузії в рамках розслідування про підкуп виборців, спікер Народного Собранія Гагаузії Дмітрій Константінов заявив, що ці гроші – «не підкуп, а допомога від наших друзів з Росії». За його словами, розслідування цієї «допомоги» є «політичним переслідуванням» та спробою влади Молдови «залякати пенсіонерів». Росіяни ж називають дії молдовської прокуратури «встановленням диктатури Санду». Крім цього, проросійські політики заспокоюють молдован, у яких проходять обшуки, що розслідування підкупів буде зупинено після парламентських виборів у вересні 2025 року, коли скептичні до ЄС сили планують отримати більшість у парламенті. Варто відзначити, що в Гагаузії лише 5% виборців із майже 58 тис. проголосували за проєвропейський курс Молдови, оскільки в регіоні переважають євроскептичні та проросійські настрої. У 2014 році в Гагаузії вже відбувся референдум, за результатами якого мешканці виступили проти вступу в ЄС і натомість висловилися за більш тісну інтеграцію з Росією та вступ у Митний Союз.

У спробі протистояти російському впливу в квітні 2025 року влада Молдови посилила відповідальність за підкуп: тепер порушникам загрожує штраф до 57 тис. леїв (близько 130 тис. грн) чи тюремний термін до 5 років. Якщо ж слідство зможе довести, що підкупом займалася організована група, покарання зросте до 117 тис. леїв (270 тис. грн) чи від 7 до 15 років ув’язнення. 

За продаж свого голосу на виборах в Молдові вже оштрафували більш як 6 тис. людей. У січні 2025 року 94 оштрафовані людини звернулися з позовом до Конституційного Суду Молдови з вимогою визнати неконституційним покарання за продаж голосів та скаргами на завищений розмір штрафу (він становить 25 до 37 тис. леїв, тобто від 57 до 85 тис. грн). Утім, Конституційний Суд Молдови відмовив позивачам. В Україні штраф за такий злочин наразі становить від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів (близько 5,1 тис. грн). 

Виклики для України

Розвиток інтернет-технологій і нових можливостей масового підкупу засвідчує, шо на перших повоєнних виборах перед українською владою постануть неабиякі виклики. Національний банк України ще 1 березня 2022 року заборонив використання платіжних карток російських і білоруських банків. СБУ ж неодноразово зазначала, що російські спецслужби застосовують нові методи переказів коштів (зокрема криптогаманці), аби платити українцям, яких вербують для шпигунства і диверсій. Подібні інструменти можливо використовувати й для підкупу виборців та збору інформації про громадян. 

У 2021 році «Опора» презентувала соціологічне дослідження щодо ставлення українців до підкупу: 11,4% опитаних зазначили, що до них хоча б раз зверталися з пропозицією проголосувати за певного кандидата чи партію в обмін на грошову винагороду. Також половина респондентів підтримує тезу про те, що підкуп виборців є не лише серйозним зловживанням, а й головною проблемою українських виборів.

Звісно, це дані, отримані до початку повномасштабного вторгнення. Проте ситуація після завершення війни може значно погіршитися – через економічну скруту люди будуть лояльніше ставитися до продажу голосів. На думку голови правління Громадянської мережі «Опора» Ольги Айвазовської, на післявоєнних виборах в Україні може бути реалізований так званий «грузинський сценарій» зневіри та панування дезінформації. Це своєю чергою суттєво збільшує ризики позитивного ставлення до підкупу виборців та подальшого курсу на очорнення політики як демократичного процесу. Тож і української влади, і громадянське суспільство, повинні й надалі спільно працювати над забезпеченням чесних та прозорих виборів, що дасть можливість українським громадянам довіряти їх результатам. 

Врешті, для мінімізації закордонного й анонімного впливу та прямого й непрямого підкупу виборців коштом іноземних джерел на повоєнних виборах «Опора» пропонує:

• запобігти витрачанню надмірних сум на фінансування передвиборчих кампаній, в тому числі шляхом встановлення обмежень щодо використання власних коштів партіями та кандидатами;
• запровадити пропорційні санкції та забезпечити ефективне розслідування порушень політичного фінансування; 
• забезпечити ефективний моніторинг фінансування політичних партій та виборчих кампаній шляхом законодавчого вдосконалення інструментів звітування та інших процедур.

І, звісно, провести просвітницькі кампанії для виборців. Без них ніяк. 

Катерина Міхалевська, аналітикиня Громадянської мережі «Опора»