Справжнє обличчя Бетховена: вчені відтворили зовнішність великого композитора

Майже через 200 років після смерті Людвіга ван Бетховена світ нарешті побачив його справжнє обличчя.

І, як виявилося, воно справді відповідає його похмурій репутації.

Попри беззаперечний статус одного з найвидатніших композиторів в історії, Бетховен також запам’ятався своїм важким характером і, за свідченнями сучасників, неохайною зовнішністю.

Про це пише Daily Mail.

«Він дійсно був дратівливим, неохайним, незграбним, грубим і людиноненависницьким», — писав у своєму блозі британський композитор Марк Вігглсворт.

Він додав, що ця репутація часто відображається на його численних портретах, де він незмінно зображений як невсміхнений чоловік із холодним поглядом.

Тепер, завдяки новій науковій реконструкції, провідний автор дослідження Сісерон Мораес довів, що Бетховен насправді мав буркотливий вигляд.

Реконструкція ґрунтувалась на черепі композитора.

«Це обличчя здалося мені дещо страшним», — зізнався Мораес.

Для виконання роботи дослідник використав історичні фотографії черепа композитора, надані Домом Бетховена в німецькому місті Бонн.

Окрім знімків, зроблених Йоганном Баттою Роттмайєром у 1863 році, він також застосував дані вимірювань, зібрані у 1888 році.

Після створення «об’єктивного» обличчя, Мораес додав суб’єктивні риси, такі як одяг та волосся, використовуючи як орієнтир знаменитий портрет Бетховена, написаний у 1820 році Йозефом Карлом Штілером.

Нарешті, деякі дрібні деталі були покращені за допомогою інструменту штучного інтелекту.

Сам череп Бетховена перебуває не в ідеальному стані через надрізи, зроблені після його смерті у 1827 році, і реконструкція ґрунтується лише на двох проєкціях — фронтальній та бічній.

Однак Мораес зазначив, що вона також «вельми сумісна» зі зліпком, зробленим з обличчя композитора за його життя.

Попри свою репутацію, Бетховен, за словами Марка Вігглсворта, міг бути «дотепним, турботливим, пустотливим, щедрим і добрим».

На його думку, саме втрата слуху зіпсувала його характер, що врешті решт і призвело до «поганої слави».

«З віком, коли його долала глухота, негативні сторони особистості Бетховена вийшли на перший план», — стверджував один із сучасників композитора.

Мораес, який у своєму новому дослідженні намагався розкрити таємницю геніальності Бетховена, вважає, що його талант і характер йдуть рука об руку.

«Я академічно досліджував його геній, щоб виявити те, що зробило його іконою західної музики.

Я проаналізував його революційну творчість, стійкість у творенні музики попри глухоту, інтенсивну концентрацію, здатність розв’язувати проблеми та невтомну продуктивність попри складний характер», — додав Мораес.

Ця реконструкція не лише відкриває нам нове бачення обличчя великого композитора, але й допомагає краще зрозуміти складну взаємодію між його особистістю, генієм та обставинами життя, зокрема, боротьбою з глухотою.

У пасмах волосся геніального композитора виявили високий вміст отруйних речовин, але це навряд чи є доказом умисного вбивства.