/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F104%2F0d2eded39b697c73153ec36cd6eca41e.jpg)
Війна в Україні: воїни ЗСУ відверто розповіли про наступ Росії у Часовому Яру
Місто Часів Яр на Донеччині росіяни перетворили на суцільну пустку.
Замість багатоповерхівок, приватних будинків, медзакладів, шкіл, підприємств — зараз купи розтрощеного каменю й спалені залишки стін.
Другий рік поспіль, поклавши не одну тисячу своїх штурмовиків, ворог намагається захопити цю ділянку, аби відкрити шлях на Костянтинівку, Дружківку й Краматорськ.
І другий рік поспіль воїни 24-ї механізованої бригади імені короля Данила разом з побратимами з інших українських підрозділів не дають окупантам цього зробити.
Українська піхота ціною титанічних зусиль тримається й багато в чому завдяки підтримці важких бомберів.
Про це йдеться у матеріалі кореспондента ТСН Олександра Моторного.
Воїнам дуже потрібні дрони для здійснення бойових операцій.
QR-код — це дороговказ на збір саме для батальйону безпілотних систем королівської бригади.
Підтримайте наших захисників.
Що відбувається у Часовому Яру.
Там, де були багатоповерхівки, величезний приватний сектор, парк, лікарня, стадіон, завод, тепер вже майже півтора року як нездоланна для московитів лінія української оборони.
«Ворог пробує штурмувати, маленькими групами.
Вони там заходять новими силами.
Та на полігонах натренуються, там, пару батальйонів, свіжі сили.
Вони не знають, що там з їхніми попередниками.
І пробують газувати на наші позиції», — каже «Турист», заступник командира батальйону 24-ї ОМБр ім.
короля Данила.
Поміж суцільної руїни Часового Яру, де ще на початку 2022 року мешкали понад 16 тисяч українців, нині переважно бігають окупанти з автоматами.
В тому, що левова частина ворожих штурмовиків ніколи й нічого більше не штурмуватимуть, є чимала заслуга бомберів 24-ї королівської і їхньої безпілотної «Магури».
Як працюють пілоти дронів.
Насправді у бік Часового Яру цієї ночі вони літатимуть парою.
Під орудою одного екіпажу.
Завдання — рівно протилежні.
Один дрон нестиме надію й добро побратимам-піхотинцям, розповідає «Добро», командир цього екіпажу.
«Ті посилки, які ви несли, підносили нам — це якраз пакунки для хлопців.
Це їжа, вода, ми сьогодні будемо скидати.
І цигарки також там.
Саме таке, що дійсно потрібно для хлопців — для піхоти», — каже «Добро», командир екіпажу бомбера «Магура» 24-ї ОМБр ім.
короля Данила.
Інший важкий квадрокоптер королівської механізованої нестиме смерть московитам, що заховалися поміж руїн Часового Яру.
«Док», «Добро» й «Лом» з Олегом — пара початківців, що дотепер літали лише на полігоні.
Та двоє вже досвідчених пілотів, що дуже добре розуміють ціну кожного старту «Магури».
«Основне завдання — зменшити присутність і задіяність піхотинця! Оця парадигма: контактний бій — це скандал, ну, це правильний підхід! Засобами БпЛА, наземними роботизованими комплексами, ми маємо зробити так, щоби піхотинець взагалі не мав контактного бою», — каже «Док», командир окремої служби БпЛА.
Цієї ночі вони планували докласти максимальних зусиль в районі Часового Яру, щоб в української піхоти не було роботи.
Московити добре усвідомлюють загрозу, що кожної ночі несуть для їхніх штурмовиків, схованок та техніки українські важкі бомбери.
Тож і полюють ворожі «пташки» за екіпажами українських БпЛА цілодобово.
Рашистські авіаційні бомби з артилерійськими снарядами на Костянтинівському напрямку так само вибухають цілодобово.
Але пілоти 24-ї бригади, ретельно маскуючись, не припиняють готувати свою «Магуру» до чергового старту.
Завдання на ніч — і бойові, і гуманітарні — екіпаж «Магури» 24-ї королівської бригади перевиконав.
На базу після чергування повернулися без втрат.
З двома готовими до роботи новими бойовими пілотами.
