Норвегия под ударом пропаганды РФ: что известно о новой "партии Путина" на севере Европы

"Використовуйте наші гроші на добробут – не на війну! Ні 85 мільярдам на війну в Україні!" – така політична реклама 17 травня, коли Норвегія святкувала День конституції, заполонила Осло.

Плакати з антиукраїнськими заявами масово з’явилися у трамваях, вагонах метро та на центральному залізничному вокзалі.

Реклама з'явилася у момент, коли уряд Норвегії схвалив істотне, майже триразове, розширення пакета фіндопомоги Києву – його збільшили з 35 до 85 млрд крон (близько $7,8 млрд).

Антиукраїнську кампанію просуває досі маловідома партія "За мир і справедливість" (Partiet Fred og rettferdighet, або скорочено FOR) – показово, що цю політсилу було зареєстровано лише у січні цього року.

Проте у партії сподіваються суттєво наростити популярність, запропонувавши направити ці кошти на соціальну допомогу норвежцям.

Це важливо, адже вже восени у Норвегії пройдуть парламентські вибори.

І хоча ймовірність того, що новий уряд перегляне зовнішній курс країни щодо України та РФ, мінімальна, проте проходження до парламенту відверто антиукраїнської політсили буде працювати на руйнування нинішнього проукраїнського консенсусу, що склався у Норвегії.

Тому варто детальніше розібратися, хто стоїть та хто фінансує цю політичну силу (спойлер – без російського сліду не обійшлося).

Кампанія, яку зупинили прості норвежці.

Скандальна рекламна кампанія зробила FOR знаменитою.

І звичайно, на адресу скандальної кампанії FOR майже одразу почала лунати різка критика.

Зокрема, FOR звинувачували у поширенні кремлівської пропаганди.

"Мене дуже обурює, що сотні українських дітей, які втекли до Норвегії, мусять бачити ці меседжі", – сказала депутатка від Консервативної партії Матильда Тюбрінг-Гедде.

Представник Ліберальної партії і член міської ради Осло з питань фінансів Гальштейн Бйорке висловився ще різкіше:.

"Ця партія та її послання – сміття".

Довелось реагувати і прем’єр-міністру Йонасу Гару Стьоре, який заявив, що "принципово не згоден" з позицією FOR.

"Норвезький парламент єдиний у своїй підтримці України.

Вона веде боротьбу, яка також стосується наших цінностей і має наслідки для нашої політики безпеки", – додав він.

Особливо тішить реакція пересічних норвежців.

Антиукраїнська рекламна кампанія мала тривати до 25 травня, однак майже одразу плакати почали зривати звичайні перехожі, після чого лідерка FOR Маріель Леран побідкалась на "вандалізм" і оголосила про дострокове припинення кампанії.

Хоча згодом Леран назвала кампанію "стовідсотково успішною".

За її словами, після історії з плакатами лави партії поповнюються ледь не на 100 осіб щодня.

"Ми раді повідомити, що за останні дні ми провели успішну кампанію за мир і добробут… Ми з'явилися на перших шпальтах усіх загальнонаціональних газет Норвегії", – хвалились у FOR.

Антиукраїнська агітація FOR.

Фото зі сторінки партії на Х.

Гірше за комуністів.

До історії з плакатами із закликами припинити військову допомогу України про таку партію, як "За мир і справедливість", у Норвегії майже не згадували.

Соціологи наразі не включають цю партію у свої опитувальники.

І це не дивно.

Офіційно партія була створена у 2023 році, і лише на початку цього року їм вдалося зібрати 5 тисяч підписів, необхідних для участі в парламентських виборах, та провести перший з'їзд.

Значна частина членів FOR є вихідцями з ліворадикальної партії Rødt ("Червоні"), одним із засновників якої є Компартія Норвегії.

Ця політична сила довгий час вважалася рупором проросійської пропаганди у Норвегії.

Проте 2022 рік все змінив.

Засудивши російське вторгнення, "Червоні" довгий час вагалися у питанні підтримки дій уряду щодо надання Україні зброї – відповідне рішення було прийнято лише у квітні 2023 року.

І наслідком цього став вихід зі складу партії низки членів, насамперед тих, хто активно просував проросійські тези.

Серед них – заступниця голови "Червоних" та нинішня лідерка FOR Маріель Леран.

Вона і раніше відзначалася скандальними заявами щодо України.

Зокрема, у січні 2023 року у своїй статті Леран писала, що війна в Україні є "проксі-війною проти Росії".

Вона також стверджувала, що український народ "не настільки об'єднаний у боротьбі проти Росії, як нас змушує повірити західний наратив".

Ці погляди повною мірою відображені у програмі FOR.

Зокрема, вони хочуть вивести Норвегію з НАТО та угоди про Європейську економічну зону.

А ще партія хоче ліквідувати норвезькі спецслужби, відкрити кордони для біженців, а ще припинити видобуток нафти на норвезькому континентальному шельфі і дозволити біднішим країнам взяти на себе продаж нафти і газу.

Ультралівий порядок денний FOR тісно переплетений із кремлівською пропагандою.

Особливо – щодо України.

"Замість того, щоб витрачати 85 мільярдів на війну в Україні, ми можемо запровадити безкоштовний громадський транспорт зі значним розширенням спектра послуг, запровадити безкоштовну стоматологічну допомогу для всіх та безкоштовні дитячі садки, післяшкільні заняття, шкільні обіди та спортивні та культурні заходи для дітей та молоді.

Тоді у нас залишиться 38 мільярдів на інші потреби, зокрема на припинення закриття шкіл і ліквідацію черг на медичне обслуговування", – стверджується на сайті партії.

Щоправда, у FOR старанно відкидають зв'язки з РФ і навіть намагаються критикувати Владіміра Путіна.

"Путін жодним чином не є нашим героєм.

Хто такий Путін? Це реакційний, націонал-консервативний та авторитарний політик, який скасував у Росії свободу слова та зібрань, заборонив правозахисні та екологічні організації… та виступає за пригнічення гомосексуалів", – відзначає кандидат у депутати від FOR Свейн Лунд.

Втім, ці спроби розбиваються об одне просте питання: а звідки партія бере фінансування? Зокрема, витрати на антиукраїнську рекламну кампанію оцінюються на рівні 1,4 млн норвезьких крон (майже 122 тис.

Норвежець із Мурманська.

У Норвегії одразу ж виникли питання, а хто фінансує рекламну кампанію партії, яка донедавна була майже нікому не відома.

І хоча члени FOR певний час ухилялися від відповіді на запитання про фінансування, 21 травня лідерка партії зізналася, що за фінансуванням стоїть пов'язаний із Росією бізнесмен Атле Берге.

Про цього бізнесмена слід розповісти детально, оскільки низка фактів з його біографії, а також його заяви та дії виглядають доволі одіозно.

Отже, 72-річний власник компанії з виробництва бетону Ølen Betong Атле Берге посідає 179-те місце у списку найбагатших людей Норвегії зі статком у 2,5 млрд крон (218 млн євро).

На початку 2000-х років Берге побудував компанію Ølen Betong у російському Мурманську.

Він також здійснив багатомільйонні інвестиції в Росії.

Берге заявляє, що російська "донька" Ølen Betong повністю відокремлена від норвезької материнської компанії.

Він також писав, що більшу частину часу проживає в Росії.

Він також відомий тим, що подав позов проти Норвегії, який програв.

Бізнесмен вимагав багатомільйонної компенсації через нібито спроби вербування співробітників бетонного заводу в Мурманську норвезькими спецслужбами.

У 2016 році у норвежця почалися проблеми в Росії.

Зокрема, його затримали на російському кордоні, коли він повертався з поїздки.

Прикордонники дали Берге на підпис документ про те, що йому заборонено в'їзд у країну на 10 років.

Бізнесмен також розповідав про "жорстку розмову" з ФСБ.

Виявилося, що російські спецслужби запідозрили Берге у "збиранні інформації" на користь Норвегії.

Сам норвежець пояснював це підступами конкурентів: нібито "хтось заплатив ФСБ", щоб його вислали з РФ.

Проте у 2023 році Берге несподівано повернувся до Росії з новою візою та дозволом на роботу.

І після цього норвезький бізнесмен почав відверто розхвалювати Росію.

Зокрема, він називав "цілком нормальним" вести бізнес в Росії попри масштабні санкції.

А в травні цього року Берге казав, що в Росії він живе "як граф", хоча й визнав, що підтримка країни-агресорки коштувала йому спілкування з дітьми.

Тим часом норвезькі правозахисники з’ясували, що Берге фінансував російський дитячий будинок, де розміщували викрадених РФ українських дітей.

"Безнадійні питання.

Зрозуміло, що ви величезний русофоб", – відповів він, коли йому поставили питання про вивезення Росією українських дітей з окупованих територій.

Ще один скандал навколо Берге вибухнув після повідомлення про коментар бізнесмена у Facebook-групі норвезької волонтерської ініціативи з допомоги Україні Ukrainian Freedom Convoys.

У коментарі до допису про передачу Збройним Силам України транспортних засобів Берге написав: "Багато хороших цілей для бомбардування".

Коментар згодом зник, а бізнесмен на запитання журналістів відповів, що не пам’ятає, щоб писав таке, але одразу ж спробував виправдатися, сказавши, що міг мати на увазі, що велика колона транспортних засобів "може виявитися дуже вразливою ціллю".

Також Берге підтверджує фінансування FOR, заявивши, що вже надав політсилі "значні суми" і збирається й надалі фінансувати партію.

"Дуже важливо мати партію, яка несе послання миру і не бажає витрачати великі суми грошей на війну і озброєння", – стверджує він.

Друга ультраліва спроба Кремля.

Кремль не вперше намагається поширювати свою пропаганду через політиків ультралівого спектра.

І це не дивно – імунітет європейців до таких ідей може виявитися слабшим, аніж на пропаганду від ультраправих – традиційне джерело поширення російських наративів.

Найбільш відомою спробою такого роду (щоправда, наразі невдалою) став Альянс Сари Вагенкнехт у Німеччині – і норвезька партія FOR значною мірою є копією партії німецької "подруги Путіна".

Також не дивує і те, що друга спроба такого року відбувається саме у Норвегії.

Важко недооцінити ту допомогу, яку наразі Норвегія надає Україні: від F-16 і систем ППО NASAMS до інвестицій в український ОПК.

Також це одна з небагатьох країн, де підтримку України у боротьбі з російською агресією можна назвати майже одностайною, бо за це виступають усі найбільші політичні партії.

І якщо завдання "розвернути" зовнішній курс Норвегії наразі виглядає нереалістичним завданням для Кремля, то руйнування проукраїнської єдності – цілком посильне.

Адже 4-відсотковий виборчий бар'єр не виглядає значною перешкодою для політсили, яка має стабільне фінансування і осідлала тему "боротьби за мир" та перенаправлення коштів з допомоги Україні на соціальні виплати норвежцям.

У цьому контексті важливо, що.

Норвегія серйозно ставиться до можливого втручання РФ у свої вибори.

"Іноземні суб'єкти можуть намагатися підірвати довіру до демократичної системи або вплинути на результат опосередковано, підтримуючи окремі питання, поширюючи дезінформацію або посилюючи поляризацію", – зазначала Норвезька поліційна служба безпеки.

"Спроба змусити норвежців критично поставитися до політики уряду щодо України буде явною метою Росії", – уточнює начальник відділу контррозвідки Поліцейської служби безпеки Атле Танген.

Зрештою, поява партії із російським фінансовим слідом та відверто проросійськими тезами занепокоїла і уряд Норвегії.

"Слідчим органам належить з'ясувати, чи є такі зв'язки (російське фінансування у FOR.

– Ред.).

Про це варто пам'ятати, адже ми бачимо, як проходять вибори в інших країнах Європи", – заявив прем'єр-міністр Йонас Гар Стьоре.

Автор: Ірина Кутєлєва,.

журналістка "Європейської правди".