Як конфлікт з ЄС, США та Сербією завів Косово у політичну кризу

Парламентські вибори у частково визнаній Республіці Косово відбулися ще 9 лютого.

А 2 червня невдачею завершилась чергова – вже 25-та – спроба сформувати новий уряд.

Вже четвертий місяць парламентарі кожні 48 годин збираються на чергове засідання парламенту, але не можуть домовитися та обрати ані спікера, ані новий уряд.

Тож наймолодша країна Європи опинилася у важкій політичній кризі, виходу з якої поки що не видно.

Про безпрецедентні виклики, які постали перед країною, читайте в статті експерта із Західних Балкан Володимира Цибульника 25 провалів поспіль: чому Косово потрапило у гостру політичну кризу і чим це загрожує.

Далі – стислий її виклад.

Останні парламентські вибори принесли перемогу партії "Самовизначення", лідером якої є чинний прем’єр-міністр Альбін Курті.

Втім, на цьому добрі новини для голови уряду Косова закінчуються.

Його партія показала гірший результат, отримавши лише 48 мандатів – на 10 менше, аніж за результатами попередніх виборів.

Цього явно недостатньо для формування більшості у 120-місному парламенті Косова.

Залишається шукати партнерів для створення коаліції, проте це виявилося геть не просто.

Ключова причина нинішньої кризи – опозиція вимагає відсторонення Курті від влади, натомість сформувати свій уряд вона не здатна.

Як так сталося? Насамперед варто уточнити, що Альбін Курті та його партія – це представники нової хвилі косовських політиків, які прийшли на зміну політикам, що здобули незалежність та добилися її визнання провідними західними країнами.

Але одночасно – ціною цього визнання були чималі поступки для сербської громади, прийняті під тиском Заходу.

До слова, бажання Заходу "залагодити" питання із сербською меншиною призвело до існування в Косові паралельних органів влади у муніципалітетах, де живуть етнічні серби (насамперед – на півночі країни).

Курті взяв радикальніший курс, який є неприйнятним для опозиції, адже заради повернення півночі країни під контроль Приштини прем'єр пішов на безпрецедентне загострення стосунків з ЄС і навіть зі Сполученими Штатами.

Через такий курс Приштини на Косово накладені санкції ЄС (нехай і найслабкіші), тоді як на Сербію – ні.

А в умовах зростання безпекових ризиків, побоюються в опозиції, відсутність добрих відносин із Заходом може дорого коштувати Косову.

Проте одночасно опозиція не має можливості сформувати свій уряд, оскільки 10 мандатів гарантовано мають представники сербської меншини.

Більшість із цих мандатів належать партії "Сербський список", яка напряму пов’язана із партією президента Сербії Александара Вучича, який зацікавлений у поглибленні у Косові політичної кризи.

Президентка Вйоса Османі не поспішає розпускати парламент і призначати нові вибори, оскільки невідомо, чи не призведуть дострокові вибори лише до поглиблення кризи.

Політична криза лише поглиблює непросте становище Косова: значна частина населення живе на межі бідності, корупція, організований кримінал, торгівля наркотиками.

Згадані виклики Косово може подолати лише за допомогою Євросоюзу.

Проте головним викликом для Приштини на шляху до Євросоюзу залишається нормалізація відносин із Сербією через відновлення переговорного процесу.

Ці переговори були призупинені після вторгнення сербських терористів до селища Банська в Косові у 2023 році.

Серед викликів, з якими зустрінуться новообрані депутати парламенту Косова, є ще один – Річард Гренелл, колишній спеціальний представник США у діалозі про нормалізацію між Косовом та Сербією.

Гренелл залишається близьким до президента Дональда Трампа, має дружні відносини з сербським президентом Вучичем і критикує владу Косова.

Докладніше – в матеріалі Володимира Цибульника 25 провалів поспіль: чому Косово потрапило у гостру політичну кризу і чим це загрожує.