Можлива політична криза: які наслідки для відносин Польщі й України матиме перемога Навроцького

У першому турі його кампанії не було критики на адресу України. Ба більше, навіть у Брюсселі досить спокійно поставилися до результатів другого туру, оскільки обидва кандидати – проєвропейські. Та все ж таки, як зазначив 24 Каналу політолог, виконавчий директор Міжнародної асоціації малих громад Олексій Буряченко, є одна загроза для всієї Європи.

Чому у Польщі може початися політична криза

Слід розуміти, що основна політична боротьба ще попереду: у квітні 2027 року в Польщі відбудуться парламентські вибори, які матимуть ключове значення, оскільки країна є парламентсько-президентською республікою. Основна влада належить парламенту та прем'єр-міністру.

Попри те, що Навроцький у другому турі спирався на голоси правих, він є консерватором і навряд чи створить політичний союз з радикальними силами – їхні електоральні ніші суттєво різняться. Після інавгурації, ймовірно, він почне зміщуватися до центру.

Але й тут не все так позитивно,
– зауважив Олексій Буряченко.

Чинний прем'єр-міністр Дональд Туск не має більшості в парламенті, а отже, його уряд може бути під серйозним ударом. Навколо нового президента можуть згуртуватися окремі політичні сили, що може призвести до політичної кризи найближчим часом. Навроцький, як політик з азартним характером, може навіть пришвидшити дострокові парламентські вибори, поки рейтинг на його боці.

Такий розвиток подій буде невигідним ні Україні, ні Європейському Союзу,
– наголосив політолог.

Україні, навпаки, слід активно шукати точки дотику з Польщею та розвивати партнерство. Попри виклики, Польща залишається нашим стратегічним союзником, сусідом і найбільшим адвокатом у ЄС.

Однак потрібно пам'ятати й про наявність конкурентних інтересів: у сфері сільського господарства та логістики, де Польща вже відіграє провідну роль у Європі. Ці галузі потенційно можуть стати предметом суперечок у контексті євроінтеграції України.

Очевидно, що внутрішньополітична ситуація в Польщі впливатиме і на її зовнішню політику. Саме тому Україна має займати проактивну позицію, щоб зберегти й розвивати стратегічне партнерство з Варшавою.