Уже кілька місяців над промисловими об'єктами, вітровими електростанціями, військовими частинами та портами Німеччини з’являються невідомі безпілотники. Вони прилітають, знімають на відео та зникають. В Німеччині підозрюють, що їх надіслали російські спецслужби. При цьому влада може мало що може зробити, аби їх зупинити. Але безпілотники – це не найстрашніше, що може загрожувати Німеччині з повітря. Надзвичайна ситуація виглядає інакше. Вона полягатиме в тому, що Росія почне атакувати не лише Україну, а й цілі на території країни – за допомогою балістичних та крилатих ракет, а також гіперзвукової зброї. Швейцарська газета Neue Zürcher Zeitung проаналізувала, як може виглядати атака на Німеччину з боку РФ.
Видання зазначає, що в разі, якщо Росія захоче напасти на Європу, Німеччина буде в епіцентрі подій. І як зона розгортання підкріплень НАТО з-за кордону, і як центр для перекидання матеріалів і військ із Західної та Південної Європи.
«Німеччина є країною стратегічного значення для НАТО. Масований, скоординований авіаудар по ключових пунктах може суттєво послабити оборону Альянсу та серйозно вплинути на Німеччину», - йдеться у матеріалі.
Видання зазначає, що за даними Управління військової розвідки США Росія наразі має понад 350 міжконтинентальних балістичних ракет, здатних нести ядерну зброю, кожна з яких здатна нести десять бойових частин з вибуховою потужністю 800 кілотонн. Це відповідає вибуховій потужності 800 000 тон тротилу. Для порівняння, бомба, скинута на Хіросіму, мала вибухову потужність 15 000 тон тротилу. При цьому Кремль заявив про намір збільшити кількість своїх міжконтинентальних балістичних ракет до 400 до 2035 року.
Крім того, на російських підводних човнах розміщено 192 балістичні ракети, від 200 до 300 гіперзвукових одиниць зброї та від 300 до 600 крилатих ракет.
Однак однією із головних загроз є балістичні ракети «Іскандер-М» дальністю понад 500 кілометрів, які розміщені у російському ексклаві Калінінград, та крилаті ракети, такі як «Калібр» та Х-101, які летять на відстані від 2000 до 3000 кілометрів. Зокрема лише балістика може сягнути частини північно-східної Німеччини та, можливо, навіть Берліна.
Видання стверджує, що вразливість Німеччини є системною, оскільки країна має високий рівень індустріалізації, густонаселена і захищена лише епізодично. Зокрема, вся республіка перебуватиме в межах досяжності російських крилатих ракет.
Для ефективної протидії цим загрозам найкраще було б знищити пускові майданчики, радари та склади, з яких Росія запускає свої ракети, але наразі Німеччина майже не має відповідної зброї для цього.
Для таких атак доступні лише ракети Taurus, однак і вони мають дальність польоту лише 500 кілометрів. Також у майбутньому винищувач F-35, оснащений ракетою Joint Strike Missile, також може бути використаний для атак на російські пускові бази. Це також крилата ракета, яка може летіти до 350 кілометрів.
Тому в разі виникнення загрози Німеччина повинна покладатися, насамперед, на свою протиповітряну оборону. І хоча системи ППО сучасні, їх кількість невелика, а доступність обмежена, а географічний вплив обмежений.
Зокрема зараз у Німеччини є лише дев’ять систем Patriot, яка добре працюють для боротьби з ворожою авіацією, тактичними ракетами та крилатими ракетами середньої дальності.
Небагато і систем Iris-T. Останні можуть мати удосконалену систему Arrow, яку розробляє Ізраїль. Окремі компоненти останньої також виробляють у США. Перші компоненти системи Arrow (дальність польоту: до 2400 км, висота польоту: понад 100 км) планують зібрати в Німеччині цього року, однак бути повністю оперативно придатною вона має бути лише до 2030 року.
Водночас якщо під час повітряних атак Росії по Україні саме в Києві вирішують пріоритети захисту, то в разі нападу на Німеччину рішення прийматиме не канцлер, не міністр оборони і навіть не Бундесвер, а НАТО. Тоді німецькі системи протиповітряної оборони будуть підпорядковані альянсу, а отже, його головнокомандувачу. Саме він вирішуватиме, що буде доречним і вартим захисту для успіху війни Альянсу. Чи будуть це великі німецькі міста та критична інфраструктура, чи радше важливі військові об'єкти НАТО? Відповідь на це питання криється в оборонних планах НАТО, і вони є секретними.
Натомість перевага такої системи полягає в тому, що у разі надзвичайної ситуації Німеччина не залишиться сама. НАТО має інтегровану систему раннього попередження, яка включає супутники та радари. Інші країни нададуть свої оборонні системи. До них належать, наприклад, голландські системи Patriot або американські ракетні крейсери. Недоліком є те, що Німеччина не може нічого вирішувати самостійно. Якби захотіла, їй довелося б будувати національну систему протиповітряної оборони паралельно до системи альянсу.
Водночас слабким місцем як Німеччини, так і НАТО загалом, видання називає наявність запасу ракет протиповітряної оборони. Навіть попри те, що Берлін уже замовив їх покупку, на виробництво потрібен час.
«Сучасна протиповітряна оборона є дорогою. Одна ракета Patriot коштує приблизно від трьох до п'яти мільйонів євро, а ціна ракети Arrow значно вища. До цього додаються складне та трудомістке виробництво, логістика та обслуговування. Навіть одна ніч скоординованої російської атаки, подібної до тієї, що відбулася в Україні, ймовірно, може коштувати Німеччині мільярди», - припускає видання.
Раніше повідомлялося, що поки світова увага прикута до бойових дій РФ проти України, Росія “тихо” нарощує військову присутність вздовж інших ділянок свого кордону з Європою. РФ проводила навчання, які імітували можливий напад на Фінляндію, Норвегію та країни Балтії.
Тому глава Федерального управління з оснащення, інформаційних технологій і технічної підтримки Бундесверу Аннетта Ленігк-Емден заявила, що Німеччині слід прискорити модернізації й дооснащення на тлі зростання російської військової загрози. За її оцінками, в країни залишилось три роки на ці процеси.