Політолог Ігор Тишкевич: Від Польщі не варто чекати на любов - буде холодна підтримка
Головний сусід України – Польща обрала нового президента. Хоча Кароль Навроцький і представляє політичну силу, яка раніше дружньо ставилась до Києва, все ж існують якісь перестороги для нашої країни. Про те, чого очікувати від нового очільника Польщі - Коротко про розповів політичний оглядач Ігор Тишкевич.
Підтримка України збережеться
- Кароль Навроцький під час своєї виборчої кампанії досить часто оперував антиукраїнськими наративами, зараз же він говорить про добрі стосунки з Україною. Чого нам в дійсності варто очікувати від нього?
- Варто чекати більшої уваги до питань історичної пам'яті та до захисту польського ринку від української продукції.
- Але він публічно підтримав антиукраїнські вимоги польських ультраправих, наприклад про невступ України в НАТО…
- І він же казав, що підтримка України – в інтересах самої Польщі. Тут ключове слово – «підтримка». А загалом у кожному суспільстві є свої ультраправі партії, але Навроцький не є ультраправим політиком, він спілкується і з помірними правими виборцями.
У кожній країні є праві партії, для яких національний інтерес є цінністю. І президент Польщі, подобається нам це чи ні, буде говорити про польські національні інтереси, а не про українські. Президент будь-якої держави насамперед має говорити про інтереси власної держави. Тому що, якщо він буде говорити про інтереси сусідньої держави, в Кримінальному кодексі кожної країни це називається державною зрадою.
- З урахуванням історичних питань знову будуть проблеми якісь чи ні?
- Звісно, Навроцький як правий політик буде приділяти увагу питанням історичної пам'яті. Це для нього природно, зважаючи на його виборця, і він не може від цього відмовитися. Недарма ж він працював у польському Інституті національної пам’яті. Тому що для нього близьке те, чим займався, і це його інтерес, його виборці. Тому цілком природно, що для нього це буде вкрай важлива тема.
- А наскільки це може погіршити наші відносини з Польщею?
- У нас в будь-якому разі з Польщею будуть проблемні питання, які до сьогодні не вирішені. По-перше, так, якщо ми згадали проблему історичної пам'яті, то вона станом на сьогодні дуже заполітизована. На превеликий жаль, Україна і Польща на своєму взаємному треку не перевели цю проблему в сферу дискусій виключно істориків.
Історичні розбіжності (тема Волинської трагедії) Навроцький активно педалював і під час передвиборчих перегонів. Фото: ФБ Кароль Навроцький
Польща залишиться головним хабом України
- А чого не перевели?
- Так це двосторонній напрямок, це має бути рух від обох сторін.
- Але чинний президент Польщі Анджей Дуда сказав, що йому не подобається, що до нього приходять українці з якимись «емблемами бандерівців»?
- Наголошую ще раз, що в політичній сфері історичні питання не мають вирішення. Наші політики будуть говорити про пацифікацію (виселення українців під час операції «Вісла» в 40-х роках), про геройський спротив цьому, поляки - про бандерівців тощо. І це буде до того моменту, поки політики не сядуть і не скажуть: гаразд, домовляємся без цих питань, пропустимо їх.
- Так Україна вже дала дозвіл Польщі на ексгумацію загиблих під час Волинської трагедії поляків…
- Знову ж так, не потрібно переводити це питання в ранг політики і намагатися отримати від цього якісь політичні дивіденди. Нехай воно залишається історикам. Навіщо мірятися кількістю могил?
- До останнього часу Польща була головним логістичним хабом всіх поставок в Україну. При новому президенті це залишиться чи ні?
- Це жодним чином не зміниться. Тому що Польща як хаб для України - це також виключно в польських економічних, політичних та військових інтересах. Якщо цього не робити, то, по-перше, Польща втрачає заробіток і отримує проблему, якщо Україна може впасти. Звісно, що Польща буде залишатися цим хабом. Але з точки зору торгівлі, Варшава буде ставити дуже різкі запитання щодо різних напівконтрабандних схем з України та буде чинити опір ціновому демпінгу сільгосппродукції з нашої країни. Зокрема, про квоти, про обмеження продажів на польському ринку. Так, тут у нас будуть певні проблеми, і Києву потрібно буде домовлятися з Варшавою про квоти та обмеження продажу української продукції на польському ринку.
Польща – друг, але економічна «хімія» важливіша
- Зараз у Польщі піднялася така хвиля, що начебто українці заселили країну, і це викликає обурення в поляків.
- Ось кому менш за все цього треба боятися, так це українцям. Наші земляки фактично допомагають Варшаві відбиватися від нав’язаних Євросоюзом квот на прийом мігрантів з третіх країн – Близького Сходу, Африки, Азії. Тому Польща і надалі буде скаржитися на європейські квоти на мігрантів, а насправді буде приймати лише українців. Це називається – керування міграційною політикою. Варшава сама хоче вибирати, кого приймати.
Для поляків - краще українці, чим неконтрольовані ісламісти з Ближнього Сходу. Вони хоча б менша загроза, з погляду безпеки. Одна справа – Сирія, друга – Україна. А загалом Польща буде стимулювати те, щоб українці працювали, працювали легально, сплачували податки і витрачали ці гроші на території Польщі. Це означає, що для цієї категорії українців проблем не буде.
Але й других українців, які там живуть напівлегально, виселяти також не будуть. Їх будуть стимулювати до того, щоб вони йшли працювати. Якщо ти працюєш, жодних проблем не буде.
- Чи дійсно Польща намагається конфліктувати з Євросоюзом?
- У кожній країни ЕС є власна політика, і це не означає сваритися загалом з Брюсселем. Вони ж не збираються виходити з європейського суспільства. Наприклад, та ж Німеччина активно просуває ідею німецького експорту. Це не подобається багатьом іншим країнам, але це не сварить її з усіма європейськими країнами. Франція відмовляється йти на "зелену" програму і не зупиняє свою атомну електроенергетику. Це все називається просто - самостійність і суверенітет в рамках Євросоюзу. І це нормально.
- Як ви вважаєте, в чому різниця між Навроцьким, який став президентом Польщі, та угорським прем’єром Орбаном, адже того і другого вже назвали місцевими «Трампами»?
- Досить подивитися програми партій цих лідерів. Польща завжди підтримувала Україну, а Угорщина ще десять років тому сказала, що буде всіляко перешкоджати Києву через його політику на Закарпатті. Ще в 2016 році Орбан говорив, якщо не буде мовного послаблення для угорців, то вони будуть блокувати зближення України і НАТО. А у двосторонніх відносинах треба шукати можливості діалогу.

