Суржик має стати інструментом українізації, а не тим, чого соромимося - літературознавець

Зараз суржик є мовою російськомовних людей, які переходять на українську. "Суржикізація" має бути інструментом українізації, а не тим, чого ми соромимося і від чого тікаємо.

На цьому наголосив письменник, перекладач, літературознавець Остап Українець під час круглого столу "Креативні та дієві методи стимулювання вживання та розвитку української мови".

"Багато людей вважають, що українською володіють лише мовознавці. Мовляв, українська мова дуже складна, і якщо ти не говориш ідеально, то ти говориш суржиком, а суржик це щось дуже погане, і від нього треба тікати. Хочу наголосити, що суржик повернувся в інший напрямок. Це не окрема мова, не сленг, це процес, який відбувається під час зіткнення двох подібних мов в ієрархічній структурі, коли одна із них займає вищу позицію, а друга - нижчу. Цей процес обернувся. Сьогодні він є мовою російськомовних, які переходять на українську. Суржикізація має бути інструментом українізації, а не тим, чого ми соромимося", - зазначив Українець.

Він зауважив, що держава наразі вжила всіх необхідних законодавчих та адміністративних заходів задля забезпечення існування української мови на офіційному рівні. Водночас ще належить розробити послідовну політику, яка б представляла українську мову в певній формі самим українцям.

Водночас літературознавець наголосив, що у побуті люди не мають розмовляти літературним стандартом, який записано в підручниках. Ідеться про сукупність усіх мовних ідіом: локальних - від діалектів до говірок, соціальних - в усіх можливих професійних жаргонах, а також індивідуальних рівнів мовлення.

Зі свого боку український громадський діяч, співкоординатор руху "Простір свободи" Тарас Шамайда наголосив, що україномовний культурний продукт має активніше промотуватися в інформаційному просторі. Також він зазначив, що необхідно посилити мовне законодавство, задля захисту мови. Шамайда нагадав, що за законом уже шість років мають існувати безплатні мовні курси для дорослих, однак, за його словами, їх досі немає.

"Як на рівні держави, так і на рівні свідомих громадян має культивуватися нульова толерантність до русифікації. У приватному просторі люди мають право спілкуватися будь-якою мовою, але звернення російською в публічному просторі, через що поширюється русифікація, має стати ознакою поганого тону", - додав громадський діяч.

Як повідомляв Укрінформ, Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" набув чинності 16 липня 2019 року. Він зміцнює статус української мови як єдиної державної, а його статті вводилися поступово, щоб українська стала єдиною мовою в роботі органів державної влади та місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя.

16 січня 2021 року набули чинності норми закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", згідно з яким мовою обслуговування споживачів є державна мова.

За порушення мовного законодавства передбачено покарання у вигляді попередження або штрафу від ₴3400 до ₴8500, а за повторне - від ₴8500 до ₴11900.

З 16 січня 2022 року на українську мову мали перейти друковані ЗМІ.