Частина степу згоріла, а тварин вивозять до Росії: що зараз відбувається у заповіднику "Асканія-Нова"

"Асканія-Нова" — популярний український степовий заповідник, який вважається найбільшим в Європі. Він розташований у Херсонській області і зараз перебуває в російській окупації. Через загарбників там гинуть тварини, а частина степу згоріла через пожежі.

"Телеграф" розкаже історію заповідника, які рослини і тварини водяться, а також що там відбувається зараз.

Історія "Асканії-Нової"

Заповідник заснував німецький барон і поміщик Фрідріх Фальц-Фейн у 1898 році. Він створив перший у світі екологічний заповідник, в якому об'єднав в одному місці ботанічний парк, сад і зоопарк. В останньому поміщик зосередив 58 видів тварин, яких налічувалось 2 тисячі та 154 види птахів.

Фальц-Фейн захистив від вимирання дикого коня Пржевальського. Він цікавився й біловезькими зубрами й докладав зусиль, аби зберегти цей вид тварин. Окрім цього, барон відкрив у заповіднику краєзнавчий музей та велику бібліотеку. Він значною мірою вплинув на те, аби врятувати рідкісні види тварин і поновити їх у природі.

У Херсонському степу діяв повноцінний науковий інститут, де вивчали, як зберегти природу краю. Він мав назву Інститут тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова "Асканія-Нова" — Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства. У 30-х роках минулого століття більшість працівників арештували, а заповідник втратив свій статус.

У 1983 році заповідник отримав статус біосферного заповідника ЮНЕСКО, що зміцнило його юридично. У 1989 році "Асканія-Нова" стала самостійною держбюджетною установою. У 1998 році випустили монети присвячені 100-річчю заповідника.

Що можна побачити в "Асканії-Новій"

Заповідник складається з трьох масивів: Північний, Південний, Великий Чапельський під. Площа становить понад 33 гектари, з яких понад 11 є заповідною зоною. В "Асканії-Новій" налічується 478 видів вищих рослин. Окремі з них належать до Червоної книги України, зокрема карагана скіфська, ковила українська, ковила волосиста, тюльпан Шренка, тюльпан скіфський.

Вражає і різноманітність тваринного світу заповідника. Тут водиться 1155 видів членистоногих, 7 видів земноводних і плазунів (ящірка прудка, вуж звичайний) і 18 видів ссавців (заєць сірий, тхір степовий, куниця кам'яна). Окрім цього, можна побачити понад 270 видів птахів. У степовій зоні Херсонщини зустрічаються малий ховрашок, тушканчик великий, степовий байбак, заєць-русак, звичайна лисиця, степовий тхір, ласка.

Великий Чапельський під вважається унікальним місцем за рельєфом, яке періодично заповнюється талою водою. Тут ростуть гідрофіти — рослини, які частково занурені у воду а також рідкісний зіркоплідник частуховидний. Тут зареєстровані 368 видів квіткових рослин, з яких 8 — занесені до Червоної книги України. Тут живуть бізони, кінь Пржевальського, плямисті олені, муфлони, двогорбі верблюди.

Що зараз відбувається з "Асканією-Новою"

У перший день повномасштабного вторгнення росіяни окупували заповідник. До березня 2023 Україна продовжувала виплачувати зарплати робітникам, а працівники залишалися в окупації, аби доглядати за місцем. Однак після цього у заповіднику з'явилась окупаційна адміністрація.

У грудні 2023 року стало відомо про те, що росіяни вивезли із заповідника кілька особин зебри Чапмана, бізона американського, коней Пржевальського та оленя Давида. Ці тварини є червонокнижними, тож окупанти порушили одразу кілька міжнародних природоохоронних конвенцій.

У січні 2024 року у мережі з'явилися фотовбитих окупантами тварин, які могли мешкати на території "Асканії-Нової". Йдеться про застреленого самця благородного оленя, зайця-русака та фазана звичайного.

Згодом з'ясувалось, що у заповіднику зникла майже вся колекція кафрського буйвола. Причиною стало недбале ставлення росіян до тварин, які загинули через переохолодження. Також загинуло чимало сайгаків — степових ссавців з родини бикових.

До того ж через пожежі згоріла значна частина заповідного степу — понад 2 тисячі гектарів. А 20 особин тварин загарбники вивезли до Росії та тимчасово окупованого Криму. У травні 2025 року з'явилась інформацію, що частину тварин і наукових співробітників переведуть до Бородінської громади Болградського району. Для релокації виділять 70 гектарів землі.