/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2F08d5d85c99ae5bd48f686c2fc640e085.jpg)
НБУ каже про великі успіхи банків, однак лишає обмеження для простих громадян: що тут не так
Чи справедливі суворі заборони для людей, тоді як банки буквально тонуть у вільних грошах
Національний банк відмовляється називати точні чи хоча б приблизні терміни пом’якшення/скасуваннячисленних обмежень на зняття грошей з рахунків, розрахунків людей власними грошима за кордоном, одночасно відзначаючи стабільну роботу нашої банківської системи та її ліквідність, що зростає. Простою мовою — в наших банках грошей навіть більше, аніж їм потрібно на поточний момент, є надлишок коштів. Та навіть у таких умовах населення має нести на собі тягар численних обмежень.
Такий висновок можна зробити з офіційної відповіді Національного банку на запит "Телеграфу", яку підписала директор департаменту комунікацій НБУ Юлія Євтушенко.
Як Нацбанк обмежує простих українців
Нагадаємо, що одразу після початку повномасштабного вторгнення Нацбанк запровадив заборону на зняття в Україні з рахунку фізособи понад 100 тис. грн (це $2,4 тис. за поточним офіційним курсом) з кількома виключеннями, у тому числі для зарплат. Це правило діє досі, тобто вкладникам після завершення терміну депозиту з більшими сумами доводиться регулярно ходити до банку, аби отримати увесь вклад разом.
Ще регулятор запровадив низку обмежень для українців, що перебувають за межами України, кількість яких обчислювалась в мільйонах після початку великої війни.
Досі для закордону діють такі заборони для фізосіб:
- розрахунки гривневими картками за товари та послуги — понад 100 тис. грн на місяць;
- зняття готівки з гривневих карток — понад 12,5 тис. грн на тиждень і понад 50 тис. грн на місяць;
- купівля ювелірних виробів, дорогоцінних металів/каменів — понад 100 тис. грн/міс.;
- p2p-перекази з валютних карток — понад 100 тис. грн/міс.;
- перекази з гривневих рахунків на рахунки в іноземних банках — заборонені у будь-якому обсязі (повністю).
"Послаблення та/або скасування ліміту на зняття готівки з рахунків клієнтів банку буде переглядатися в контексті впровадження заходів, спрямованих на реалізацію Стратегії пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування (далі – Стратегія). Реалізація кожного окремого кроку Стратегії визначається не прив’язкою до певних дат, а ґрунтується на оцінці дотримання низки наперед визначених макроекономічних критеріїв. Дотримання цих критеріїв протягом достатньо тривалого періоду засвідчить про формування належних передумов для успішної реалізації цієї Стратегії за збереження макроекономічної та фінансової стабільності в умовах високої невизначеності. З огляду на винятково високу невизначеність, пов’язану з війною, прогрес у межах цієї Стратегії вимагатиме оцінки балансу ризиків", — йдеться у відповіді директора Департаменту комунікацій НБУ Юлії Євтушенко.
З осені 2024 року також була запроваджена заборона на витрати понад 500 тис. грн з валютних рахунків для оплат послуг агентів/менеджерів з нерухомості, а нещодавно НБУ додав в цей ліміт ще 8 позицій по витратах — від сплати рекламних і аудиторських послуг до оплат консультацій юристів і адвокатів.
Певна лібералізація валютних обмежень у травні відбулася лише для бізнесу, а до простих людей застосовують нові обмеження.
"На початку повномасштабної війни Національний банк зафіксував обмінний курс гривні та запровадив низку адміністративних обмежень. Ці рішення допомогли запобігти паніці та забезпечити стабільну роботу фінансової системи, а також сприяли адаптації бізнесу та населення до умов повномасштабної війни", — так численні заборони для населення досі пояснюються на офіційному сайті Нацбанку.
Що Нацбанк відповідає людям
"Телеграф" скерував офіційний запит до Нацбанку, аби дізнатися, коли люди можуть дочекатися або скасування хоч деяких заборон, або принаймні деякого їх пом’якшення (по сумах/регламентах). Та в НБУ, на жаль, не назвали жодних термінів.
З такого пояснення жодної конкретики читачі, на жаль, не зможуть почерпнути. Та в той самий час регулятор робить виключення передусім для підприємств, а не для простих громадян. Й щодо валютних операцій фізособам нічого не обіцяє.
"Пом’якшення тих чи інших обмежень на операції населення потребує прийняття Національним банком виваженого рішення, щоб з однієї сторони — підтримати громадян, які вимушено опинилися за кордоном під час повномасштабного вторгнення, а з іншого боку — не спричинити негативного впливу на грошово-кредитний ринок, зокрема валютний. Тому під час вирішення питання про можливість пом’якшення умов для проведення таких операцій відбуватиметься, зокрема, оцінка розвитку таких ключових параметрів, як рівень міжнародних резервів і стійкість валютного ринку", — зазначила пані Євтушенко.
Що це за стратегія
Стратегія, на яку любить посилатися Національний банк, — публічний документ на 6 сторінках, який може вивчити кожен охочий. Він складений із загальних понять і без чітких прив’язок. Тобто не містить точних фінансових показників, до яких можна побачити прив’язку того чи іншого рішення із запровадженням/зняттям обмежень з боку НБУ.
Що, на жаль, дає можливість регулятору діяти, як заманеться.
Та в загальних рисах в нацбанківській стратегії перелічені показники, які Нацбанк береться вивчати при переоцінці власної політики, до яких "Телеграф" додав поточні показники:
- Інфляція та інфляційні очікування. У квітні 2025 року рівень інфляції в річному вимірі в Україні зріс з 14,6% до 15,1%, та Нацбанк даючи свою оцінку, зробив позитивні висновки, додавши, що поточний рівень цін навіть менший, аніж він очікував. "Зростання споживчих цін було дещо нижчим за траєкторію прогнозу Національного банку", — дослівно зазначено в офіційній позиції. За підсумком 2025 року НБУ прогнозує зниження інфляції до 8,7% та у 2026—2027 роках взагалі планує вийти на цільовий показник в 5%. Тобто все добре.
- Рівень міжнародних резервів і стійкість валютного ринку. Про стабільність вітчизняного валютного ринку керівництво Нацбанку каже на кожному брифінгу з облікової ставки. А щодо резервів: за підсумком квітня вони зросли ще на 10,2%, і становили на 1 травня 2025 року $46,7 млрд. Водночас в останньому інфляційному звіті НБУ спрогнозував зростання резервів цьогоріч до рекордних $58 млрд завдяки збільшенню міжнародної допомоги Україні з $38 млрд до $55,1 млрд. Таких максимально високих показників Національний банк не знавав за всю історію.
- Процентні ставки (включаючи додатний рівень облікової ставки у реальному вимірі та привабливість гривневих інструментів). Нацбанк підняв облікову ставку до 15,5% річних й на останньому брифінгу керівництво пообіцяло тримати цей рівень значну частину цього року. Одночасно відзначивши позитивну реакцію на неї з боку ринку — окремо відзначили державні банки, які, як і хотів регулятор, почали підіймати населенню ставки по вкладах. НБУ відзначив прогрес і своє задоволення ситуацією.
- Параметри фінансової стабільності. "Запас капіталу банків забезпечує стійкість фінансової системи та знижує ймовірність криз", — зазначається у звіті Нацбанку про фінансову стабільність за грудень 2024 року, який в цілому позитивно оцінює ситуацію в українському фінансовому секторі.
Тобто по кожному з чотирьох параметрів можна зробити позитивні висновки й зазначити про наявні передумови для зняття чи принаймні пом’якшення чинних для населення обмежень.
Та і якщо подивитися на нацбанківську дорожню карту пом’якшень, теж можна зробити позитивні висновки щодо поточної ситуації.
У банках все спокійно й грошей вистачає
Про те, що банківська система України працює стабільно та все в ній гаразд, Нацбанк наголосив і у своїй відповіді "Телеграфу". Головне, що підтвердив — високу ліквідність, тобто грошей вистачає. Тож можна спокійно припускати, що банки в змозі видавати вкладникам з рахунку не тільки 100 тис. грн на день, а всю суму вкладу, не обмежуючи людей у правах під час війни.
А саме директор департаменту комунікацій НБУ Юлія Євтушенко зазначила у відповіді "Телеграфу":
- Обсяг гривневих коштів на рахунках фізичних осіб за підсумками І кварталу 2025 року (згідно з оперативними даними) зріс на 0,6%. Важливо, що ключовим чинником цього зростання є приріст саме строкових коштів, обсяги яких з початку року (за оперативними даними) зросли на 2,8%. За результатами І кварталу строкова структура гривневих коштів фізичних осіб у банках поліпшилася.
- Обсяг гривневих коштів на рахунках юридичних осіб за підсумками І кварталу менший за показник на початок року на 0,6%. Однак у лютому він зріс на 2%, у березні — ще на 3,1%, компенсуючи більшу частину січневих ситуативних сезонних відпливів.
- Станом на початок квітня обсяг гривневих коштів клієнтів у банках становить 1,9 трлн грн, з початку повномасштабного вторгнення він подвоївся. Це ключові ресурси для подальшого нарощення банками інвестицій та кредитування, що і надалі сприятиме відновленню економіки та зміцненню обороноздатності України.
- Банки за 2024 рік збільшили вкладення у гривневі облігації внутрішньої державної позики на понад 230 млрд грн, а з початку повномасштабного вторгнення — на понад 350 млрд грн.
Окремо в Національному банку люблять наголошувати, що банки не сидять склавши руки, а ще й працюють на користь економіки — тобтокредитують її.
"Кредити бізнесу зараз зростають на чверть щороку, а кредитний портфель населенню — на близько 40%. Востаннє такі темпи зростання кредитування в Україні були ще у 2020—2021 роках, а до того часу — задовго до першого вторгнення Росії та кризи 2014−2015 років", — підкреслила пані Євтушенко.
Якщо подивитися не тільки на ці приклади, а на загальну звітність, що її регулярно публікує Нацбанку, то можна побачити всю картину в цілому. Інформація міститься на сторінці "Наглядової статистики" у розділі "Згрупованих балансових залишках (у розрізі банків)".
Згідно з даними НБУ, на 1 березня 2025 року розмір загальних активів нашої банківської системи (всі її вкладення) становив 3,8 трлн грн. А частка саме кредитів, тобто кредитів всім (бізнес + населення), становить лише 22,3% від цього обсягу. В грошах це 838,1 млрд грн. Це для ілюстрації того, що робить наша банківська система, що є її пріоритетом.
До речі, загальна сума виданих кредитів (838,1 млрд грн), навіть менша за розмір вкладень банків у облігації внутрішньої держпозики (ОВДП), яких вони придбали на 853 млрд грн.
Але ж найбільші заробітки банки мають не завдяки кредитуванню, що, як можна бачити з обсягів, не на першому місці, а завдяки вкладенням в депозитні сертифікати Нацбанку. Там майже с нульовим ризиком отримують 15,5—19% річних, про що вже писав "Телеграф", аналізуючи відповіді регулятора.
Тоді стало відомо, що у 2024 році банківська система отримала відсотків за депозитними сертифікатами НБУ на 81,6 млрд грн, тоді як увесь її чистий прибуток становив 103,7 млрд грн.
Вкладення в нацбанківські сертифікати масові, що також можна простежити за звітами. Приміром, 9 травня 2025 року 58 банків вклали в них одразу 507,3 млрд грн. Тобто вільні гроші (вільна ліквідність) становили пів трильйона, і їх вигідно вклали під 15,5% річних, щоб не пропадали дарма.
З початку цього року банки вкладалися в депозитні сертифікати НБУ майже сотню разів (за 4 місяці з лишком), й середній розмір вкладень вільних грошей становив 454,4 млрд грн.
Це не просто багате, а дуже сите життя для нашої банківської системи, якого вона не мала навіть до великої війни. Для порівняння: протягом 2021 року (12 місяців) вітчизняні банки здійснили 258 вкладень у нацбанківські сертифікати, і середній розмір кожної такої інвестиції був у 8,6 раза менший за поточний — становив лише 52,95 млрд грн. Й НБУ платив значно менші відсотки — тільки 6-9% річних.
Можна не сумніватися, що зростання вільних грошей у банках і надлишкової ліквідності досягнуте не лише завдяки збільшенню виплат населенню — і соціальних, і виплат військовим. А й завдяки обмеженням щодо використання грошей для населення. Хтось не може тратити всі власні гроші за кордоном, хтось — в Україні.
При цьому не варто забувати, що банківська система України живе переважно на гроші вкладників із різних верств. За даними НБУ, на 1 березня 2025 року вкладення акціонерів 61 українського банку (тобто їхні статутні фонди) у власні структури становили скромні 405,95 млрд грн. Тоді як грошей вкладників вони зібрали на загальну суму у 2,78 трлн грн:
- 1,5 трлн грн — бізнес;
- 1,23 трлн грн — населення.
Таким чином, гроші для 73,7% активів, тобто вкладень (що становлять 3,8 трлн грн), банкам забезпечили саме вкладники. Переважну більшість. А на вкладення власників та інші залучення банків припадає тільки 26,3%.
Кредитами ж для бізнесу та населення, як видно вище, банківська система віддячує дуже скромно.
Висновки — що залишили людям
Через це постає питання про справедливість підтримування суворих заборон і обмежень для простих людей в той час, як банки мають надлишкову ліквідність і буквально тонуть у вільних грошах. Щодня вкладаючи по пів трильйона вільних грошей в депозитні сертифікати Нацбанку та отримуючи на цьому величезні заробітки, коли їх клієнти суттєво обмежені в правах.
Навіть якщо взяти до уваги, що банки все ж щось роблять добре для населення — приміром, кредитують фізосіб, то отримаємо не співставні речі.
Загальний кредитний портфель громадян у банках на поточний момент становить лише 229,4 млрд грн, тоді як депозитів у них зібрали на 1,23 трлн грн. В 5,4 раза більше. Й одразу зрозуміло, хто/кому більше користі робить.
Водночас, як видно із відповідей і дій Нацбанку щодо пом’якшення обмежень (їх передусім отримує бізнес), для регулятора інтереси населення менш важливі, аніж заробітки банківських структур. Напевно, там вважають, що люди навіть під час війни можуть ще більше затягнути паски. А може, і ні — тоді НБУ нарешті почне потроху переглядати старі табу і заборони.
