Протягом тривалого часу Польща розглядалася українськими політиками як ключовий канал до європейських інституцій. В окремі періоди польські лідери активно виступали в ролі «адвоката України» в Європейському Союзі, просуваючи її інтереси та представляючи позицію Києва в європейських столицях. Про це нагадує у своїй статті «Як Україні говорити з новим президентом Польщі Навроцьким» політолог Олександр Шевченко.
Однак, за його словами, така модель має суттєві обмеження. Розрахунок на Польщу як на посередника в євроінтеграційних процесах України автоматично знижує вагу прямих відносин Києва та Варшави. У фокусі залишається Німеччина, Франція та євроінституції, тоді як польсько-українська співпраця стає другорядною. Утім, досвід показує, що саме ігнорування стратегічних питань у двосторонніх відносинах здатне викликати глибокі політичні непорозуміння, які шкодять обом країнам.
Тож у нинішніх умовах, як зазначає автор, Україні варто відмовитися від практики «вирішення польського питання через Брюссель» і натомість сконцентруватися на безпосередньому діалозі з Варшавою, будуючи стосунки на довірі та взаємній повазі.
Речник МЗС Польщі Лукаш Ясіна теж вказує на зміну настроїв серед польських консервативних еліт, які активно підтримали Україну на початку повномасштабного вторгнення:
«У 2022-му частина польських політиків зробила ставку на Україну, але зараз вони відчувають, що їхня підтримка не була належно оцінена. Як тільки у Києва з’являлася можливість співпрацювати з Німеччиною замість Польщі — її використовували. Це можна зрозуміти, враховуючи реалії війни. Але в стратегічному сенсі це підхід із ризиками».
Ясіна наголошує, що Україні не вистачає довгострокової візії щодо Польщі як партнера:
«Польща — держава з подібним до України потенціалом. І протягом щонайменше двох десятиліть Київ не перевершить її за економічною потужністю. У майбутньому ситуація може змінитися, особливо якщо Україна успішно відбудується. Але вже зараз слід прагнути розумних, прагматичних відносин з Варшавою, які відповідатимуть інтересам обох держав».
Таким чином, переосмислення формату співпраці між Києвом і Варшавою — не просто дипломатична формальність, а необхідна умова для стабільного розвитку українсько-польського партнерства у довгостроковій перспективі.
Про те, як зміниться тон Польщі щодо України - пише у статті "Після виборів. Чи зміниться курс Польщі щодо України" Станіслав Желіховський.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Ffavicons%2FUnknown.jpg)

/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2F4e1ca74991375225adb5303d28e0100a.jpg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2Fde2be769919b9fe9ef5bb298c9ae3ae5.jpg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F7b7bfdc91c061b52c2fc836ac12c496f.jpg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F05e8061e2f3fc566af14605131f5dc61.jpg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F434%2Ff7ac3338363e20982ef12aa1239dde44.jpg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Fd92a8f1d64064fee2b99a439942fe0b0.png)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F3%2F6078fd54bbd80ce25466ead3058200f7.png)