«Останнє мирне літо»: російська пропаганда — про безпекові загрози для Польщі, Німеччини та держав Балтії

Під час азійського безпекового саміту «Діалог Шангрі-Ла», який відбувся 1 червня у Сінгапурі, генеральний інспектор Бундесверу генерал Карстен Бройер у коментарі для BBC сказав, що Росія може напасти на держави-члени НАТО впродовж наступних чотирьох років.

9 червня під час виступу в Chatham House у Лондоні, генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав готуватися до військового конфлікту з Росією, підкресливши, що Кремль нарощує свій військовий потенціал і буде готовий атакувати держави Альянсу протягом п’яти наступних років. Очільник Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Бруно Каль у німецькому подкасті Table.Today, який вийшов 9 червня, також висловив думку, що Росія має намір випробувати рішучість НАТО, зокрема вступаючи у конфронтацію з Заходом за межами України. Однією з потенційних цілей наступного нападу Росії може стати одна з держав Балтії, чи Польща.

Польща, Естонія, Латвія і Литва перебувають не лише під інформаційним тиском російської пропаганди, але можуть стати потенційним об’єктом наступної агресії з боку Кремля. Нещодавні рішення, такі як спільна декларація Польщі та країн Балтії про відмову від Оттавської конвенції про використання протипіхотних мін 1997 року, можуть сигналізувати про зсув у регіональній оборонній політиці щодо того, чи звичайні механізми стримування і міжнародні угоди про озброєння можуть виявитися достатніми перед імперіалістичними амбіціями Кремля.

«Детектор медіа» проаналізував дописи у польських, німецьких і російськомовних балтійських телеграм-каналах, щоб дослідити маніпуляції російської пропаганди у цих державах.

Оцінки безпекової загрози з боку Росії

Дослідник Центру аналізу європейської політики Джі Александер Краузер у статті «Регіон Балтійського моря на межі» вказує на те, що держави регіону сприймають Росію як екзистенційну загрозу, а її агресія не обмежується лише військовим виміром і включає боротьбу за політичний вплив, кібероперації, інформаційні атаки й інші форми гібридної війни. Польща й країни Балтії реагують на загрозу, поглиблюючи інтеграцію з НАТО, а також застосовуючи підхід «всеохопної оборони» й інформаційної стійкості. Краузер також вказує на розбіжності в оцінці російської загрози серед інших країн ЄС і НАТО, що ускладнює колективну відповідь. Він класифікує ситуацію у Балтійському регіоні як «крихку» та пише, що Захід повинен готуватися до подальшої ескалації, у випадку обмеженого застосування сили з боку Москви.

Александра М. Фріде у своїй статті «На захист регіону Балтійського моря: (не)узгоджена політична відповідь на першочерговий шок української кризи», опублікованій 2022 року в науковому журналі European Security, аналізує, як повномасштабне вторгнення Росії змінило підхід країн регіону до національної безпеки. Авторка використовує для цього теорію «порушеної рівноваги» (Punctuated Equilibrium Theory), щоб пояснити різку зміну стратегічного мислення та оборонної політики в країнах регіону після тривалого періоду інерції. Ключова теза полягає в тому, що події 2022 року призвели до оцінки Росії як екзистенційної загрози, до масового зростання оборонних бюджетів, реформи армій і відновлення концепції «всеохопної оборони». Потенційна агресія, за словами Фріде, більше не є уявним сценарієм.

Генрик Пракс у своїй статті «Тактики російських гібридних загроз проти регіону Балтійського моря: від дезінформації до саботажу» вказує, що з 2023 року Москва перейшла до відкрито агресивної тактики, використовуючи широкий спектр нелінійних інструментів. Автор пише, що Росія активно веде довгострокову гібридну війну проти Заходу з метою дестабілізації та підриву підтримки України. Основні тактики містять масові інформаційні операції, підживлення внутрішньої напруги через використання російськомовної діаспори та прокремлівських структур, включно з Російською православною церквою, саботажні акції, а також інструменталізацію міграції, коли Росія та Білорусь цілеспрямовано спрямовують потоки мігрантів до кордонів Польщі, Латвії, Литви й Фінляндії, провокуючи прикордонні кризи. Особливо тривожним є зростання фізичних гібридних операцій, які російські спецслужби здійснюють через завербованих місцевих виконавців із кримінальним минулим або економічними труднощами. Пракс пише, що Росія постійно адаптує свої підходи, вивчає реакції країн-мішеней і шукає нові канали впливу.

Телеграм-канали у державах Балтії та Польщі

Через підконтрольні державі медіа та канали в соціальних мережах Росія продовжує тривалу кампанію з делегітимізації НАТО у регіоні, поширення антизахідних настроїв та зображенні Польщі й держав Балтії як агресорів або маріонеток Заходу.

Ми проаналізували публікації 11 російськомовних балтійських і польськомовних телеграм-каналів із сукупною аудиторією понад 100 тисяч підписників за лютий-квітень 2025-го. Список ключових слів було розроблено на основі повторюваних тез російської пропаганди (удар по Польщі, удар по Прибалтиці, агресія НАТО, західний мілітаризм тощо). Загалом із відібраних 18 621 дописів за аналізований період лише близько 6% публікацій містили обрані ключові слова, пов’язані з безпекою регіону. Попри те, що частка публікацій на тему безпекових загроз для держав регіону в аналізованих телеграм-каналах є відносно невеликою, дописи, які стосуються цих тем, часто є надміру емоційними.

Діаграма розміру аудиторії досліджуваних телеграм-каналів і таблиця з часткою дописів із ключовими словами у них

Наприклад, телеграм-канал «Трибалтийские Вымираты» мав найвищий відсоток (19,05%) дописів із відібраними ключовими словами, проте невеликий загальний обсяг публікацій (42 дописи). Канали з більшою аудиторією, такі як «Латвийская кочка», «Шпроты в изгнании» та Baltnews, показали меншу відносну частку (між 6—8%) публікацій із ключовими словами. Це свідчить про те, що менші або нішеві канали можуть більше поширювати даний тематичний пропагандистський контент, тоді як канали, орієнтовані на різну аудиторію, поширюють ширший спектр повідомлень.

Ключові теми та приклади маніпуляцій

Проаналізовані дописи (близько 1080 дописів за лютий-квітень 2025 року) на безпекову тематику послідовно представляли НАТО, Польщу та країни Балтії «провокаторами» або «дестабілізаційними» а́кторами. Пропаганда також посилює теми екзистенційної загрози чи порушення суверенітету Росії та відповідальності Заходу за міграційну політику на кордонах. Піки такої активності припадають на заяви політиків або військові навчання.

Однією з тем, яку активно просували пропагандисти у телеграм-каналах, були атаки на критично важливу інфраструктуру, що як у фізичному, так і у цифровому просторі є центральним елементом російської стратегії у регіоні. Зокрема, пошкодження інфраструктури на дні Балтійського моря, такої як підводні кабелі й енергетичні мережі. Публікації на таку тему поширюються не лише для міжнародного споживання, але й для того, щоб підірвати внутрішню стійкість держав Балтії.

У балтійському сегменті каналів із вибірки були дописи, які поширювали слова директора Служби зовнішньої розвідки Росії Сергія Наришкіна, що «у випадку агресії НАТО проти Союзної держави збитків буде завдано всьому блоку, але у першу чергу постраждають держави Прибалтики та Польща». У цьому повідомленні також декларується готовність «діяти на випередження» проти НАТО та повторюються цілі так званої «СВО» проти України, а саме — «без’ядерний статус [України], демілітаризація, денацифікація, визнання теперішніх кордонів РФ».

Також пропагандисти поширювали наративи, які б мали натякати на зміну курсу підтримки України з боку балтійських держав, як-от, наприклад, імовірність того, що Литва та Латвія наслідуватиме ідеї Польщі закрити кордони для шукачів притулку. Мовляв, українським біженцям не варто більше розраховувати на ці напрямки.

У аналізованих телеграм-каналах також публікували матеріали щодо озброєння та підготовки Калінінграда до майбутньої агресії. Автори подібних дописів пишуть, що «у випадку конфлікту всі наявні сили НАТО кинуться в напрямку Калінінграда, і забезпечення можливості вести оборону до підходу основних сил є ключовим завданням регіону». За їхніми словами, зараз там є «розширений контингент військ», але при цьому необхідно вдосконалювати оборону і далі. Допис критикує владу регіону, яка відмовилася від ідеї тероборони. Говорять пропагандисти й про потребу замислитися, як «не тільки обороняти регіон, а й забезпечити сполучення з Фінською затокою». Тобто досвід війни з Україною та «прорубування сухопутного коридору до Криму» зібралися використовувати й у балтійському регіоні.

У окремих публікаціях пропагандисти виправдовують потенційну майбутню агресію Росії проти Естонії та транслюють ненависть до балтійських країн загалом:

«Силам оборони Естонії хочуть надати право топити цивільні судна, … якщо відповісти на загрозу в інший спосіб або зробити це вчасно неможливо. Типове уявлення прибалтійських нацистів про законність… якщо парламент проголосує — вбивати російських немовлят — то це одразу стане законним».

Це маніпуляція, що приписує естонському парламенту геноцидні наміри. У повідомленні також відкрито пропонується знищення Естонії — «для знищення воєнної інфраструктури коричневого недогризка… краще використати ТЯЗ (тактичну ядерну зброю)». Це приклад застосування пропагандою тактики «ядерного шантажу» проти суверенної держави-члена НАТО у формулюваннях допустимості ядерного удару у якості «самозахисту».

Поширювали аналізовані телеграм-канали й пропаганду, спрямовану на підрив довіри до збройних сил держав Балтії, дискредитацію союзників по НАТО й формування уявлення про західні країни як слабкі, корумповані й недієздатні. Прикладом цьому є допис в одному з телеграм-каналів вибірки, стилізований під журналістське розслідування щодо «тотальної деградації» латвійської армії: «Збройні сили Латвії… перетворюються на символ некомпетентності, корупції та безвідповідальності. Система призову перетворилася на ринок… за 3000 євро можна легко уникнути призову», — йдеться в дописі.

Пропагандисти представляють армію Латвії як неспроможну структуру, яку неможливо полагодити, використовуючи імітацію антикорупційного розслідування, що маскує дискредитацію війська загалом. У хід іде і приниження латвійських солдатів, які зображаються небоєздатними, хворими та нікчемними, «з поганим зором, проблемами з зубами та іншими захворюваннями». Критикують у дописі й підвищення витрат із держбюджету Латвії на оборону: «Куди підуть ці гроші, якщо система заточена під корупцію?».

Пропагандисти поширювали такі повідомлення, щоб залякати або дезорієнтувати громадськість, створивши враження, що військова служба — це фарс, а ні Латвія, ні Альянс не мають реальної боєздатності. Хоч текст напряму не згадує Росію, його структура та зміст натякають, що «ось у нас — порядок, а у вас — хаос». Це типова стратегія створення ілюзії не лише «моральної вищості», але й безмежної військової сили агресора.

Пропагандисти також продовжували маніпуляції темою мігрантів на білорусько-польському кордоні. Прикладом є дописи, що дискредитують Польщу та виправдовують дії Росії та Білорусі, а також переносять відповідальність за прикордонну кризу на держави Заходу.

«Білорусь і Росія… продовжують захищати свої інтереси, не дозволяючи Європі вбивати клин у стабільність регіону», — йдеться в одному з дописів.

Це класичний приклад дзеркального звинувачення, коли винуватець намагається перекласти відповідальність на жертву. Йдеться про нав’язування думки, що саме Захід (і Польща як його частина) «спровокував» міграційну кризу своєю зовнішньою політикою.

В іншій категорії дописів пропагандисти поєднали дезінформацію, психологічний тиск і виправдання агресивної політики Росії, оформлені у вигляді коментаря до нібито паніки в Європі навколо Сувальського коридору. Головна мета такої дезінформації — нагнітання атмосфери страху, дестабілізації та неминучої війни одночасно з виправданням російської агресії як «реакції» на дії Заходу. Описано ситуацію нібито на підставі публікації німецької газети Bild, яку автор трактує як доказ паніки в НАТО.

У аналізованих публікаціях також зустрічалися зразки гібридної воєнної пропаганди, яка поєднує виправдання насильства та дегуманізацію жителів регіонів Східної Європи, зокрема країн Балтії. У одному з дописів на цю тему зі словами помічника президента Росії Миколи Патрушева, пропагандисти констатують: «Бійка неминуча. Надто багато поставлено на карту». Це емоційна риторика, типова для мілітаристської пропаганди: стверджується, що конфлікту не уникнути й він нібито не залежить від дій самої Росії. Допис також просуває тезу про внутрішній розпад Заходу, який нібито намагається врятувати себе шляхом агресії проти Росії. У дописі агітпроп також вдається до заяв на кшталт «Чи коли-небудь хвилювала Захід доля прибалтів?». Автори допису знецінюють громадян держав регіону, натякаючи, що їхнє знищення — це прийнятна або навіть логічна ціна у «великій грі».

У польськомовному сегменті багато дописів спрямовані на делегітимізацію присутності НАТО в Польщі, а також виправдання російської військової ескалації як реакції на дії Альянсу. Такі дописи намагаються змістити відповідальність із Росії на НАТО, подаючи російську реакцію як «природну» відповідь на «провокаційні» дії. Євроатлантичну політику показано як беземоційну шахову партію, де людське життя і внутрішні потреби (освіта й охорона здоров’я) відсуваються на другий план задля витрат на оборону.

• Читайте також: Президентські вибори у Польщі: головні герої, ставлення до України та вплив дезінформації

Німецькі телеграм-канали

22 березня воєнний історик професор Зенке Найтцель у інтерв’ю виданню Bild висловив думку, що Путін може напасти на НАТО вже найближчої осені, а німецькі збройні сили (Бундесвер) навряд чи будуть до цього готові. За його словами, Росія потенційно здатна напасти на Литву вже восени 2025 року. Висловлювання Найтцеля тиражували в медіа та телеграм-каналах різними мовами.

Більшість згадок Зенке Найтцеля у телеграм-каналах Німеччини були реакціями на інтерв’ю в Bild. І з’явилися вони 25 березня. Німецького професора звинувачували у залякуванні, підбурюванні до марних витрат грошей німців. І у тому, що варто дбати про внутрішню безпеку, а вже потім зважати на проблеми довкола Німеччини.

За інформацією пошуковика публікацій у телеграмі Telegago, у німецькомовних телеграм-каналах було п’ять десятків публікацій зі згадкою професора Зенке Найтцеля. Поширення згадок чи маніпуляцій довкола інтерв’ю Найтцеля є прикладом для дослідження теми поширення безпекових загроз для Німеччини у відповідному сегменті телеграму.

Помітним було поширення його інтерв’ю від грудня 2024 року. Тоді у телеграм-каналі Eva Herman Offiziell, який на 5 червня 2025 року має 201,6 тисячі підписників і є сімнадцятим у сотні найбільш популярних німецьких каналів, поширили частину свіжого на той момент інтерв’ю Найтцеля. У дописі йшлося, що уряд Німеччини зобов’язаний виконати свою «кляту обіцянку» зробити Німеччину «більш безпечною».

• Читайте також: Між COVID-19 та війною в Україні: сорти дезінформації в німецькому сегменті телеграма

Зате 25 березня в тому ж каналі коментували інтерв’ю Зенке Найтцеля емоційніше. Авторка порівнювала витрати на оборону з «розтратою грошей» на вакцинацію під час пандемії COVID-19:

«Я вважаю, що це залякування абсолютно неправильне. Страх слугує для того, щоб керувати людьми та виправдовувати мільярдні витрати на оборонну промисловість... Як невакцинована людина я добре пам’ятаю: п’ять років тому, в березні 2020 року, нагніталася паніка навколо вірусів, і суспільство було розділене», — далі Ева Герман пише, що «страх — поганий порадник», і всі є частиною «єдиного людства».

Майже слово в слово таке ж повідомлення поширили в інших телеграм-каналах. Зокрема це зробили у телеграм-каналі, націленому на жителів Ганновера, з 3,7 тисячами підписників. Його приписували автору 88-го зі 100 найбільших телеграм-каналів Німеччини на 5 червня «Dr. Daniele Ganser».

У іншому телеграм-каналі із 17 тисячами підписників 25 березня Найтцелю дорікнули у начебто різкій зміні поглядів і «підбурюванні натовпу»: «Відомий воєнний історик Зенке Найтцель, який раніше був гарантом тверезого, незворушного аналізу і глибокої науковості, нещодавно потрапив до цієї категорії: тепер Найтцель також просторікує про абстрактні небезпеки війни й про те, що цей рік може стати “останнім мирним літом для нас, німців”, як він того бажає».

У телеграм-каналі зі 72 тисячами підписників звинуватили Найтцеля у поширенні історичних штампів від автора іншого телеграм-каналу із 1,8 тисячі підписників. Прикладом штампа там назвали твердження, що Другу світову можна було б зупинити у 1938 році, протидіючи приєднанню до Німеччини Австрії та окупації Судетів:

«Маючи на увазі всі ці шаблони мислення, ви повинні прийти до висновку, що тепер ми повинні піти проти Росії. Просто стверджується, що Росія проти нас, тому ми йдемо проти неї. Ніяких доказів цього немає... Ми, звичайно, повинні захищати наші кордони й бути здатними захистити себе. Але ми не повинні воювати. Сварка — це свідчення міжособистісної некомпетентності. Це свідчить про комплекси неповноцінності та нездатність розв’язувати конфлікти», — йдеться в дописі. Пріоритетом для захисту автор публікації називає турботу про захист «широко відкритих кордонів» Німеччини, де «на вулицях убивають беззахисних людей».

Висновки

Російська пропаганда систематично готує інформаційний простір до потенційної ескалації конфлікту з НАТО, зокрема з державами Балтії та Польщею, виправдовуючи майбутню агресію через перекладання відповідальності на жертву. Серед методів, які використовують пропагандисти для маніпуляцій, основними є: делегітимізація НАТО та країн-членів через зображення їх як «провокаторів» і «агресорів», поширення дезінформації про військову неспроможність балтійських армій і виправдання потенційної російської агресії як «оборонної реакції» на дії Заходу.

Телеграм і надалі залишається однією з найефективніших екосистем для поширення російської пропаганди завдяки можливості оперативно агрегувати та публікувати контент із різних платформ. Телеграм є «хабом» для того, щоб розміщувати інформацію з інших соцмереж,  бо він доступний, швидкий і має низьку модерацію контенту. Вибірка цих матеріалів є повнішою саме тут у порівнянні з подібною тактикою, застосованою у тому ж тіктоку. Tака гібридна модель не лише збільшує охоплення аудиторії, а й створює ефект інформаційної повноти, де користувач бачить як «аналітику», так і відео, меми, коментарі «експертів», що створює враження медійного консенсусу. У цьому випадку цей месенджер діє як хаб синтезованої дезінформації, де контент не просто поширюється, а взаємно підсилюється через повторення, монтаж і контекстуалізацію.

Ілюстрація на головній: Артур Колдомасов