Російський скандал у швейцарській розвідці і при чому тут Kaspersky: «Це було шпигунство»
Російський скандал у швейцарській розвідці і при чому тут Kaspersky: «Це було шпигунство»

Російський скандал у швейцарській розвідці і при чому тут Kaspersky: «Це було шпигунство»

Співробітники швейцарської розвідки (NDB) протягом багатьох років співпрацювали з російськими контактними особами. SRF

Співробітники швейцарської розвідки (NDB) протягом багатьох років співпрацювали з російськими контактними особами. При цьому, як виявилося, вкрай “чутливі” дані могли витікати з надр NDB і зрештою опинятися в розпорядженні російських спецслужб.

У центрі цієї справи перебуває “кіберпідрозділ” NDB і факт його співпраці з компанією-розробником програмного забезпечення Kaspersky. Розслідування SRF Investigativ показало: реакція швейцарської розвідки на факт співпраці з’явилася лише після того, як дружні зарубіжні спецслужби заявили про можливе припинення співпраці зі швейцарськими колегами.

На календарі 3 листопада 2020 року, місто Женева завмерло. Ресторани закриті, на вулицях майже немає перехожих, другий локдаун, запроваджений через пандемію COVID-19, заморозив усе повсякденне життя. Але десь у цьому тихому місті всесвітнього значення зустрілися дві фігури вищого рангу зі світу розвідки: керівники швейцарської Федеральної служби розвідки (NDB) і дружньої іноземної спецслужби. Швейцарії загрожував серйозний скандал. Як пізніше зафіксує сама NDB у своєму секретному звіті, до якого ми змогли зазирнути, йшлося про звинувачення “в незаконному передаванні даних”.

Згідно з цим звітом, співробітник швейцарської розвідки – назвемо його В. – передавав вкрай чутливу інформацію російській комп’ютерній компанії Kaspersky, яка спеціалізується на кібербезпеці. Пізніше друга дружня Швейцарії спецслужба підтвердила, що ці дані потрапляли до російських спецслужб саме через компанію Kaspersky. У цьому документі підкреслювалося, що мала місце і “небезпека для життя людей”.


Скандальне розслідування

Редакція SRF Investigativ отримала 2021 року обмежений доступ до секретного звіту, складеного за підсумками внутрішнього службового розслідування Федеральною розвідувальною службою NDB.

Такими документами можуть користуватися лише одиниці. Зі звіту випливає, що скандал, раніше відомий публіці як “кіберафера”, насправді був значно ширшим, зачіпаючи сумнівні контакти з Росією, причому справа дійшла навіть до того, що дружні спецслужби пригрозили припинити співпрацю зі Швейцарією.

До з’ясування обставин було підключено відразу кілька інстанцій:

  • сама NDB, яка ініціювала внутрішню перевірку;
  • юридична фірма, найнята NDB;
  • зовнішній експерт на замовлення Міноборони;
  • парламентська контрольна комісія GPDel, яка розглянула цю справу, але не запустила формальну процедуру перевірки всіх її обставин;
  • незалежний наглядовий орган AB-ND, який провів власне розслідування;
  • тодішній міністр оборони Віола Амхерд.

Секретний звіт показує, що команда під керівництвом В. фактично створила “спецслужбу всередині спецслужби”. У підрозділу була власна IT-інфраструктура, він розробив власні хакерські інструменти і діяв відокремлено від решти структури NDB. Кілька співробітників підтвердили під час опитувань, що для службового листування використовувалися навіть особисті мобільні телефони – в обхід правил безпеки.


 У центрі цієї справи перебуває “кіберпідрозділ” NDB і факт його співпраці з компанією-розробником програмного забезпечення Kaspersky. SRF

Після всіх цих сигналів тривоги, ймовірно, у штаб-квартирі NDB на вулиці Папірмюлештрассе (Papiermühlestrasse) у Берні (вище на фото) завили всі сирени. І справді, дві дуже важливі для Швейцарії зарубіжні спецслужби недвозначно заявили: вони припинять співпрацю з NDB, якщо згаданий співробітник продовжить працювати у швейцарській розвідувальній структурі.

Як комп’ютерний скандал став “російською аферою”

Це розслідування редакції SRF Investigativ глибоко занурюється у внутрішню роботу швейцарської розвідслужби і показує: і сам В., і його команда співробітників не тільки незаконно добували дані – цей факт став надбанням громадськості вже кілька років тому. Але вони при цьому також вступили і в контакт із неоднозначною російською компанією і ділилися з нею розвідувальною інформацією.

На думку відомого журналіста-розслідувача Христо Грозєва, який співпрацює з виданнями The Insider і Der Spiegel і впродовж багатьох років вивчає діяльність російських спецслужб, це могло б бути шпигунством в інтересах Росії.

Почалася ця “російська справа” ще у 2014-2015 роках. Саме тоді Федеральна служба розвідки Швейцарії (NDB) залучила В. як керівника нової “кіберкоманди”. Колеги описують його як харизматичну та самостійну особистість, як людину дій. Він і його команда повинні були захищати Швейцарію в кіберпросторі, зокрема розслідувати і виявляти хакерські атаки.

У підсумку разом зі своєю командою він фактично створює ще одну спецслужбу всередині спецслужби – так це формулюється в секретному звіті NDB. Підрозділ використовує власну IT-інфраструктуру, він розробляє свої хакерські інструменти і діє ізольовано від решти інфраструктури NDB. Під час внутрішньої перевірки кілька співробітників заявили пізніше під протокол, що “для службового зв’язку використовувалися навіть особисті мобільні телефони”.

 Почалася ця “російська справа” ще у 2014-2015 роках. Саме тоді Федеральна служба розвідки Швейцарії (NDB) залучила В. як керівника нової “кіберкоманди”. SRF

У період з 2015 по 2020 рік ця команда домоглася помітних успіхів. Як наголошується у зовнішньому експертному висновку, вона відображала і розслідувала кібератаки і завдяки своїй роботі почала користуватися заслуженим авторитетом у зарубіжних партнерських розвідок.

Щоб отримувати найцінніші дані, В. і його співробітники підтримували контакти з низкою приватних компаній – почасти на договірній основі, почасти без формальних угод. Деякі з цих компаній вказані в секретному звіті NDB у розділі regelmässige Kontakte (“регулярні контакти”). І на першому місці там – фірма Kaspersky. За словами В., ця компанія, що працює у сфері кібербезпеки, була “незамінною” для роботи його кіберкоманди, оскільки сама “NDB не має у своєму розпорядженні достатніх компетенцій і засобів для самостійного виявлення хакерської активності в упереджувальному порядку”.

 Фірма Kaspersky – це російська компанія, що спеціалізується на кібербезпеці, продає своє антивірусне програмне забезпечення по всьому світу. 2014 Bloomberg Finance Lp

Фірма Kaspersky – це вагоме ім’я. Російська компанія, що спеціалізується на кібербезпеці, продає своє антивірусне програмне забезпечення по всьому світу. Однак протягом уже багатьох років її підозрюють у співпраці з російськими спецслужбами. З 2017 року ціла низка країн заборонила своїм державним установам використовувати програмне забезпечення від Kaspersky через побоювання, пов’язані зі шпигунством.

Як каже Христо Грозєв, компанія Kaspersky – це один із найцінніших ресурсів, які тільки мають у своєму розпорядженні російські спецслужби: для них ця компанія – своєрідна лазівка в зовнішній світ. За словами цього журналіста-розслідувача, компанія, що базується в Росії і працює в кіберсфері, неминуче пов’язана з російськими спецслужбами просто тому, що цього вимагає російське законодавство. І ось із цією російською компанією кіберкоманда швейцарської розвідки і підтримувала тісну співпрацю в період із 2015 до 2020 року.


Фірма Kaspersky, Росія і Швейцарія

Компанія була заснована наприкінці 1990-х років Євгеном Касперським і його тодішньою дружиною. За радянських часів Касперський навчався в одному з відомчих вишів КДБ. Сьогодні він послідовно заперечує будь-який зв’язок своєї компанії з російськими спецслужбами.

Утім, американські розвідслужби попереджали про фірму Kaspersky ще 2004 року – тоді йшлося про внутрішнє попередження, тільки для співробітників. У 2017 році видання Wall Street Journal і New York Times опублікували інформацію обвинувального характеру про те, що Росія за допомогою ПЗ від Kaspersky нібито отримала доступ до даних американського Агентства національної безпеки (NSA).

Згодом кілька країн, включно зі США, Великою Британією, Нідерландами та Литвою, запровадили серйозні обмеження: їхнім державним установам було частково заборонено використовувати софт від цієї російської компанії. З 2018 року Євросоюз, а також такі країни, як Німеччина та Італія, почали публікувати попередження про ризики, пов’язані з програмною продукцією від Kaspersky.

Деякі організації, включно з міжнародною поліцейською структурою Інтерпол, офіційно продовжували співпрацю з цією компанією. Проте під тиском з боку західних урядів фірма Kaspersky перенесла частину своєї IT-інфраструктури за межі Росії, зокрема до Швейцарії.

Там у місті Опфікон (кантон Цюрих) компанія відкрила так званий Transparenzzentrum (“Центр прозорості”). Однак близькість компанії до російських державних структур, вочевидь, зберігалася і тоді: згідно з розслідуванням проєкту Informnapalm, проведеним 2024 року, компанія Kaspersky могла надавати допомогу російській армії в розробці розвідувальних дронів.


Особисте електронне листування з Kaspersky

Загалом контактними особами у звіті NDB вказано дев’ять співробітників компанії Kaspersky; одного з них навіть позначено як personne de confiance – “особливо довірену особу”. Кіберкоманда NDB також таємно залучала Kaspersky як посередника для організації грошових переказів: платежі на адресу провайдерської компанії проводили через інфраструктуру Kaspersky.

Згідно з секретним звітом NDB, у який ми змогли зазирнути, контакти між кіберпідрозділом NDB і Kaspersky, всупереч вимогам регламентів і службових інструкцій NDB, не оформлювалися офіційно. Крім того, В. листувався з представниками компанії через свою особисту адресу електронної пошти. Розвідувальна інформація передавалася також через різні чати в застосунку Threema, частково з використанням особистих акаунтів.

 Кіберкоманда NDB також таємно залучала Kaspersky як посередника для організації грошових переказів: платежі на адресу провайдерської компанії проводили через інфраструктуру Kaspersky. SRF

Дані, які NDB отримувала від Kaspersky, належали, як правило, до звичайної контррозвідувальної роботи: між сторонами було укладено, як це робили і з іншими компаніями, договір про надання інформації з метою аналізу та виявлення кібератак. Однак існувала ще й неофіційна частина: за даними звіту NDB, швейцарська кіберкоманда також передавала фірмі Kaspersky власні матеріали, – наприклад зразки шкідливого ПЗ, – і запускала програмні продукти російської компанії на своїй інфраструктурі.

Зразки так званого шкідливого ПЗ (віруси і програми-здирники) – це цифрові докази, які допомагають у технічному аналізі та в розслідуванні кібератак. У цей самий період, як припускають, виникла і свого роду торгівля даними: швейцарська розвідка, мабуть, цілеспрямовано збирала дані в інтересах Kaspersky та інших приватних компаній у сфері кібербезпеки. У звіті NDB, у який ми змогли зазирнути, це сформульовано лаконічно: дані, мовляв, передавали зовнішнім компаніям, “щоб, якщо є можливість, самим отримувати від них інформацію, що становить розвідувальну цінність”. До звіту додано скріншот внутрішнього чату в месенджері Threema. У ньому В. дає вказівку збирати дані: “Can you please start a dump? Це не пов’язано з АТФ (…) Просто подарунок (…)”.

Тобто цей збір даних був організований не у зв’язку з конкретною кібератакою, а просто як подарунок російській компанії. Христо Грозєв називає таку співпрацю з Kaspersky “вкрай наївною”. Він каже, що основний бенефіціар роботи “Лабораторії Касперського” в Росії – це насамперед російська держава. Навіть така, на перший погляд, нешкідлива річ, як передача зразків шкідливого ПЗ, може принести Москві користь: на їхній основі російські спецслужби отримують можливість зрозуміти, чому атака хакерів не спрацювала, і скорегувати свою тактику.


Заява фірми Kaspersky

У письмовій відповіді на запит SRF Investigativ російська компанія з кібербезпеки заявила таке: “Компанія Kaspersky дотримується принципів прозорості, підзвітності та етики у співпраці з третіми сторонами і відкидає всі звинувачення в наявності неналежних відносин або зв’язків з державними органами.

Kaspersky зосереджена на забезпеченні потреб у кібербезпеці у приватних осіб, бізнесу та державних структур по всьому світу. Компанія співпрацює зі своїми клієнтами та партнерами, включно з правоохоронними органами, в інтересах міжнародної кібербезпеки, надаючи технічні консультації, проводячи експертний аналіз шкідливого програмного забезпечення та обмінюючись інформацією про кіберзагрози з метою сприяння розслідуванням кіберзлочинів відповідно до чинного законодавства.

Kaspersky не підпадає під дію положень, що регулюють роботу російської Системи оперативно-розшукових заходів (СОРМ) або аналогічних нормативних актів, і не зобов’язана передавати інформацію російській державі”.


Витік інформації в Росію

Наскільки часто і наскільки чутливу інформацію В. і його кібер-команда передавали компанії Kaspersky, не знає навіть сама Федеральна служба розвідки Швейцарії (NDB). Комісія, яка проводила внутрішнє службове розслідування, зазначає у своєму секретному звіті, у який ми змогли зазирнути, що “неможливо простежити”, які саме дані було передано партнерським компаніям, зокрема Kaspersky.

Проте в документі зафіксовано принаймні один конкретний випадок – йдеться про “вельми критичний витік даних”. Один зі співробітників NDB, як стверджується, передав важливу інформацію з використанням каналів компанії Kaspersky російській військовій розвідці (ГРУ), серед іншого вона стосувалася “зокрема засекречених даних” про російських розвідників, які перебували в Гаазі в березні 2018 року. Про це йдеться в секретному звіті комісії NDB з посиланням на відомості від дружньої зарубіжної спецслужби. Ця розвідслужба попереджала Швейцарію: інформація, що становить загрозу для життя людей, потрапила в розпорядження ГРУ і, можливо, була також передана ФСБ.


Сюжет зі Скрипалями: збіг за часом

Нагадаємо, у березні 2018 року в британському місті Солсбері отруїли колишнього подвійного агента Сергія Скрипаля та його доньку. Незабаром стало зрозуміло, що за цим стояли російські спецслужби. Навесні того ж року в Нідерландах було затримано російських розвідників, імовірно пов’язаних із цими подіями.

Оскільки аналіз токсичної речовини, якою було отруєно Скрипалів, проводили у швейцарській Лабораторії радіологічного та бактеріологічного аналізу в місті Шпіц (Labour Spiez, кантон Берн), то швейцарська розвідка також була залучена до цього розслідування. NDB від коментарів відмовилася.


Перше задокументоване попередження на її адресу про витік інформації на користь компанії Kaspersky датується вереснем 2018 року, тобто це сталося за два роки до сигналів, що надійшли восени 2020 року, від дружніх Швейцарії спецслужб. Згідно з хронологічним зведенням, включеним у зазначений внутрішній звіт NDB, протягом цих двох років дві ключові західні спецслужби неодноразово зверталися до своїх швейцарських колег. Вони вказували на “незаконну передачу даних” і висловлювали стурбованість діями В., який, як повідомлялося, “поводився компрометуючим чином”. Директор NDB був обізнаний про підозри щодо В. принаймні з весни 2020 року. Кому саме були адресовані попередні сигнали – йому чи іншим керівникам – зі звіту не випливає.

Арндт Фрайтаг фон Лорінгхофен (Arndt Freytag von Loringhoven) – німецький дипломат, колишній посол ФРН у Москві, екс-віце-президент Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) і координатор спецслужб НАТО – добре знайомий зі світом спецслужб і шпигунства. За його словами, “щоразу, коли йдеться про можливий витік інформації в Росію або навіть тільки про загрозу такого витоку, вводиться найвищий рівень тривоги. Партнерські спецслужби не схильні жартувати в подібних випадках”. Чи передавав В. через Kaspersky високочутливу інформацію, пов’язану зі справою Скрипаля, неясно. Прямих доказів цього у звіті NDB немає, але такий збіг у часі викликає питання, сама ж NDB від коментарів відмовляється.

 Арндт Фрайтаг фон Лорінгхофен (Arndt Freytag von Loringhoven) – німецький дипломат, колишній посол ФРН у Москві, ексвіцепрезидент Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) і координатор спецслужб НАТО SRF

Фрайтаг фон Лорінгхофен підкреслює далі, що цілком може уявити собі, як через такий підозрілий випадок співпраця спецслужб Швейцарії з партнерськими спецслужбами виявилася серйозно підірваною. Обмін інформацією між Швейцарією та її партнерами, можливо, формально тривав. “Але часто в таких випадках спостерігається така картина, – каже Фрайтаг фон Лорінгхофен. – Формально взаємодію не переривають, але оголошують “настання кризи”, тож, по суті, така співпраця руйнується зсередини, і через втрату довіри партнери більше не діляться один з одним даними, які становлять реальну розвідувальну цінність”.

Кібер-команда знищує сліди даних

Як випливає із секретного звіту NDB, у який ми змогли зазирнути, Федеральна служба розвідки Швейцарії відреагувала на ці сигнали тільки в грудні 2020 року, тобто більш ніж через два роки після першого попередження. Співробітника В. спочатку перевели на віддалену роботу (home office), а потім він узагалі покинув спецслужбу. Навесні 2021 року NDB ініціювала внутрішнє розслідування. При цьому виникло безліч неясностей і протиріч, пов’язаних із його звільненням. Йдучи з будівлі NDB у Берні, В. забрав із собою й особистий службовий ноутбук. Він повернув його тільки в березні 2021 року – через більш ніж три місяці – у перевстановленому вигляді, пославшись на наявність на пристрої особистої інформації.

Пізніше операційну систему на цьому ноутбуці, як стверджується, було ще кілька разів перевстановлено вже співробітниками кіберкоманди NDB. У звіті спецслужби за підсумками внутрішнього службового розслідування підкреслюється: невідомо, хто і за чиїм дорученням розпорядився провести видалення даних. Одночасно розвідувальна служба отримувала внутрішні сигнали про те, що “в кіберпідрозділі NDB дані видалялися в значних обсягах”. Кілька тижнів потому, в рамках внутрішньої службової перевірки, мобільні телефони та ноутбуки співробітників кіберкоманди було вилучено і передано Відомству Федеральної поліції (Fedpol). Однак систематичного аналізу вилучених пристроїв проведено не було.

 Йдучи з будівлі NDB у Берні, В. забрав із собою і персональний службовий ноутбук. SRF

Багато питань залишаються без відповіді

Секретний звіт NDB щодо “російської справи” залишає безліч питань відкритими. Зокрема, незрозуміло, чи тривала співпраця з Kaspersky після 2021 року і чи можливо, що В. підтримував ці зв’язки самостійно, без відома керівництва. Цей документ (звіт) було передано компетентним органам – починаючи з керівництва NDB до органів парламентського нагляду та уряду, Федеральної ради – ще в грудні 2021 року, тобто понад три роки тому. Яких заходів було відтоді вжито? Яким чином вдалося, і чи вдалося, унеможливити подальшу неофіційну взаємодію з російськими структурами?


Заява Федеральної розвідувальної служби (NDB)

1) Розбір подій, що відбулися в колишньому кіберпідрозділі NDB (період з 2015 по 2020 рік):

З цього питання було проведено і завершено три розслідування. У 2021 році NDB самостійно ініціювала і провела внутрішнє розслідування. Як керівництво подальшого адміністративного розслідування, так і наглядовий орган AB-ND мали повний доступ до всієї інформації, всіх осіб і до всіх документів NDB, включно із секретним внутрішнім звітом за результатами розслідування, підготовленим самою службою.

Спецслужбу NDB поінформував Федеральний департамент/міністерство оборони, захисту населення і спорту (МО/VBS) про те, що тепер МО ініціювало ще одне адміністративно-службове розслідування. Як і в разі двох попередніх зовнішніх розслідувань, NDB буде повністю доступна і для цієї перевірки. 2021 року, безпосередньо після завершення внутрішнього розслідування, NDB ініціювала реорганізацію свого кіберпідрозділу. Зокрема, вона включала новий розподіл завдань, докорінне оновлення практики збору кіберданих, розширення механізмів контролю і призначення нового керівництва. Крім того, у межах поточної інституційної трансформації з 1 березня 2024 року NDB, включно з його кіберпідрозділом, зазнав комплексної реорганізації.

Незалежний Наглядовий орган за розвідувальною діяльністю AB-ND також визнав, що в січні 2025 року NDB змогла переконливо продемонструвати поліпшення управління у сфері кібербезпеки. Крім того, результати службового розслідування також були враховані в рамках актуального перегляду положень Федерального закону про розвідувальну діяльність (Nachrichtendienstgesetz, NDG).

2) Запланована публікація змісту секретного звіту NDB:

Згаданий у вашому запиті внутрішній звіт NDB класифіковано як “секретний”. Відповідно до Постанови уряду “Про засади інформаційної безпеки у федеральних органах влади та Збройних силах” (Verordnung über die Informationssicherheit in der Bundesverwaltung und der Armee) інформація підлягає класифікації як секретна, у разі якщо її розголошення стороннім особам може, зокрема, призвести до розкриття стратегічних засобів і методів роботи розвідувальних служб, поставити під загрозу проведення стратегічно важливих операцій NDB, а також завдати серйозної шкоди зовнішньополітичним інтересам Швейцарії.

Тому NDB висловлює жаль у зв’язку з тим, що телерадіокомпанія SRF, публікуючи інформацію із зазначеного звіту, свідомо йде на ризик потенційно далекосяжних наслідків для діяльності спецслужби із забезпечення внутрішньої і зовнішньої безпеки Швейцарії. Телерадіокомпанію SRF неодноразово попереджали про ці ризики – зокрема про можливу конкретну загрозу життю і здоров’ю окремих осіб. NDB не коментує свої секретні звіти в засобах масової інформації. NDB направила до Федеральної прокуратури (BA) клопотання про порушення кримінальної справи “щодо невстановлених осіб” за підозрою в порушенні службової таємниці. Повноваження надавати всю подальшу інформацію з цього питання належать Федеральній прокуратурі (Bundesanwaltschaft).


Останню на даний момент інформацію надає звіт за підсумками службової перевірки, проведеної парламентським наглядовим органом AB-ND, який курирує роботу спецслужб Швейцарії. Ця перевірка завершилася в лютому 2024 року, проте звіт був опублікований лише в травні 2025 року. У ньому зазначено, що AB-ND зі здивуванням констатувала: NDB не впровадила жодних нових заходів контролю щодо своєї кіберкоманди. Зокрема, підкреслюється: “принцип подвійного контролю”, як і раніше, відсутній.

Кіберпідрозділ NDB “зазнав всебічної реорганізації”

За запитом SRF Investigativ Федеральна служба розвідки Швейцарії (NDB) відповіла, не вдаючись у деталі, що події, які відбулися в колишньому кіберпідрозділі NDB у період із 2015 до 2020 року, було ретельно проаналізовано. Крім того, цей підрозділ було реорганізовано відразу після завершення внутрішнього службового розслідування.

Зокрема, відбулася “фундаментальна модернізація порядку і практики збору кіберданих, було забезпечено вдосконалення механізмів контролю, відбулася зміна керівництва”. Структура управління в кіберкоманді була додатково вдосконалена протягом минулого року. У відповідь на конкретні запитання SRF, що стосуються внутрішнього звіту, у спецслужбі відповіли: “NDB не коментує свої документи секретної категорії в засобах масової інформації”.

Міністр оборони Мартін Пфістер проведе нове розслідування

За діяльність спецслужб у Швейцарії відповідає міністр оборони (федеральний радник) Мартін Пфістер (Martin Pfister), саме він став нещодавно новим главою Федерального департаменту/міністерства оборони, захисту населення і спорту (МО/VBS). В інтерв’ю SRF Investigativ він заявив, що розвідслужба, яка надійно функціонує, має принципове значення – “особливо в нинішній міжнародній ситуації, позначеній високим ступенем невизначеності”.

За його словами, цю історію буде розслідувано повторно. Мартін Пфістер також повідомив про те, що він “ініціював зовнішнє службове розслідування. Воно повинно буде з’ясувати, чи були виконані рекомендації з попередніх службових звітів, зокрема в рамках нового розслідування буде розглянуто і питання про те, хто знищував дані (на ноутбуці В.)”. Що стосується подій 2015-2020 років, то кримінальне розслідування щодо них наразі не ведеться. “Довіра до NDB – ключова цінність. Я особисто докладу всіх зусиль, щоб її було відновлено”, – підкреслив глава МО (VBS) Швейцарії.

А що сам пан В.?

Чому В. підтримував ці контакти? Чим він був мотивований? В одному з внутрішніх чатів кібер-команди, у момент, коли під загрозою зриву опинилася співпраця з однією з ключових партнерських компаній, було зазначено: “Це буде кошмар – we will be like everybody else (ми станемо, як усі інші)”. В. і його команда, яку раніше вважали дуже успішною, судячи з усього, дуже побоювалися втрати впливу і значущості в рамках всієї спецслужби. За запитом SRF Investigativ колишній керівник цього кіберпідрозділу, тобто сам В., відкинув усі звинувачення на свою адресу.

Через свого адвоката він повідомив, що під час внутрішнього службового розслідування, проведеного 2021 року, він надав керівництву спецслужби всіляке сприяння. Спецслужба NDB не висувала проти нього звинувачень, вона також не висувала йому жодних офіційних претензій. За його словами, озвучені звинувачення є неправдивими припущеннями, які “не мають під собою абсолютно ніяких підстав” і походять із “неперевірених із професійного погляду джерел”.


Заява В.

У межах внутрішнього розслідування, проведеного 2021 року в NDB, пана В. було допитано і він надавав керівництву повне сприяння. Про це йдеться в заяві його адвоката, направленій до SRF Investigativ.

За підсумками цього розслідування проти нього “не було висунуто жодного обвинувачення і йому не було пред’явлено жодної офіційної претензії”. Адвокат також зазначає: “Ваші запитання ґрунтуються на низці абсолютно безпідставних, якщо не сказати фантастичних припущень. Вони можуть виходити тільки з джерел, які не пройшли професійну перевірку”.

Пан В. міг би “легко спростувати неправдиві припущення”, проте він, як і раніше, “зобов’язаний зберігати в таємниці факти та інформацію, отримані в рамках своєї діяльності в NDB”, і дотримується цього зобов’язання навіть після закінчення трудових відносин.


Очевидно одне: “російський скандал” поки що навряд чи завдав йому відчутної шкоди. В., як і раніше, працює у сфері кібербезпеки і залишається затребуваним спікером-доповідачем.

Над матеріалом працювали:

Maj-Britt Horlacher, Conradin Zellweger (автори німецького тексту), Nadine Woodtli (продюсерка), Nina Blaser (керівниця проєкту), Ulrich Krüger (редакція сторітелінгу SRF), Ida Künzle (ілюстрації SRF), переклад російською Ігоря Петрова, редакторка – Надія Капоне (SWI). 

Джерело: SRF Investigativ / портал SWI

Tweet
Джерело матеріала
loader
loader