На це не звернули увагу, – аналітик ISW про ще один важливий наслідок операції "Павутина"

На тлі цього у Росії посилюється конкуренція між силовими структурами за обмежений бюджет, що ускладнює відновлення її військових спроможностей. Детальніше про наслідки операції "Павутина" розповів 24 Каналу аналітик Інституту вивчення війни США (ISW) Джордж Баррос.

Проблеми з бюджетом у Росії внаслідок операції "Павутина"

Україна уразила третину стратегічної авіації Росії. Щонайменше 13 російських бомбардувальників було знищено внаслідок української атаки на глибокий тил. Ключове питання, яке ставлять аналітики Інституту вивчення війни, полягає в тому, чи була операція "Павутина" одноразовою ефектною акцією, чи вона знаменує початок нової стійкої тактики, яка дозволяє Україні завдавати ударів по всій території Росії, а не лише по 4 – 5 аеродромах.

Російське командування тривалий час дотримувалося стратегії, що базувалася на глибокому тиловому розміщенні ключових логістичних та військових об'єктів – у зоні, яка, як вважалося, недосяжна для української зброї. Але якщо Україна нині здатна доставляти ударні дрони у будь-яку точку Росії та ефективно вражати стратегічні цілі – це створює суттєву тактичну й стратегічну перевагу.

Якщо ж операція "Павутина" була одноразовою, то її ефект обмежиться лише тимчасовим зниженням можливості Росії запускати крилаті ракети повітряного базування. Але якщо це нова системна тактика, яка дозволяє Україні тримати під загрозою всі авіабази та інші військові об'єкти Росії незалежно від їхнього розташування – це суттєво змінює правила гри.

Щодо зниження ударного потенціалу Росії: мова йде лише про часткову втрату спроможностей. Арсенал Росії включає не лише стратегічну авіацію, а й дрони-камікадзе типу "Шахед", балістичні ракети наземного базування (зокрема "Іскандер" та північнокорейські KN-23), а також крилаті ракети морського й повітряного базування, як-от "Калібр". При цьому основну масу недавніх атак становили саме дрони "Шахед", тому навіть при втраті частини стратегічної авіації загальна ударна здатність Росії залишається суттєвою.

Другий момент, на який недостатньо звертають увагу, – це нові бюджетні обмеження в Росії, які накладають обмеження на російську оборону та систему закупівель,
– зазначив Джордж Баррос.

Росії доведеться відновлювати не лише сухопутні війська, повітряно-десантні сили та Чорноморський флот, а тепер ще й стратегічну авіацію. Повітряно-космічні сили вимушені будуть звертатися до Кремля з аргументами на користь фінансування відновлення бомбардувальників, які критично важливі для системи ядерного стримування.

Отже, наразі в Росії розгортається боротьба між основними силовими структурами – повітряно-десантними військами, повітряно-космічними силами, військово-морським флотом і сухопутними військами – за обмежені ресурси бюджету. Аналітик ISW вважає, що створення такого внутрішнього тиску на систему – це одна з найефективніших цілей, якої варто досягати.