Як США охопили протести і чому Трамп йде на ескалацію

No Kings! ("Ні королям!") – під таким гаслом 14 червня пройшли багатотисячні протести проти президента США Дональда Трампа.

Напередодні військового параду у Вашингтоні, а також у день, коли Трампу виповнилося 79 років, десятки тисяч (а цілком можливо, й сотні тисяч) людей вийшли на вулиці, у парки та на площі міст по всій країні, скандуючи антиавторитарні гасла, закликаючи до захисту демократії та прав мігрантів.

Про те, як Сполучені Штати охопили протести і які проблеми вони можуть створити Трампу, читайте в статті журналістки "Європейської правди" Уляни Кричковської Трамп демонструє силу: що дало старт масштабним протестам у США.

Далі – стисла її версія.

Усе розпочалося 6 червня, коли Міграційна та митна служба США (ICE) розгорнула в Каліфорнії масштабну операцію з рейдами, спрямованими на затримання нелегальних мігрантів.

Федеральні агенти вийшли на вулиці у повному тактичному спорядженні – це викликало хвилю обурення серед місцевих громад.

Показово, що затримання часто відбувалися на шкільних випускних – у багатьох дітей, що легально знаходяться у Сполучених Штатах, батьки не мають легального статусу.

Тож випускні були зручним способом ідентифікувати та затримати їх.

Не дивно, що такі дії були сприйняті не лише активістами, а й багатьма пересічними мешканцями штату як демонстративні, агресивні й спрямовані на залякування мігрантів.

Дуже швидко хвиля обурення переросла у масові протести, подекуди – з вуличними заворушеннями.

У відповідь Трамп взяв під контроль Національну гвардію штату Каліфорнія.

А згодом у Лос-Анджелесі, попри початковий спротив, була введена комендантська година.

Також президент США відправив до Лос-Анджелеса 700 морських піхотинців, що в адміністрації президента США назвали відповіддю на "посилення погроз на адресу федеральних службовців і будівель".

Невдовзі хвиля протестів перекинулася на інші великі міста США.

День народження Трампа став кульмінацією тижня масових протестів.

І хоча у низці міст ситуація виходила з-під контролю, більшість протестів були мирними.

Це стало додатковим аргументом проти залучення Трампом Національної гвардії.

12 червня суддя з Сан-Франциско Чарльз Бреєр визнав, що рішення президента про розгортання Нацгвардії без згоди штату є незаконним.

Уже через дві з половиною години судове рішення призупинив Апеляційний суд США.

Основне слухання по цій справі призначене на 17 червня.

Сам Трамп виправдовує мобілізацію Нацгвардії, називаючи протести в Лос-Анджелесі "повстанням".

Більше того, він висловив занепокоєння аргументом, який прирівнює протест до загрози нацбезпеці.

А вже в неділю, 15 червня, Дональд Трамп свідомо пішов на загострення ситуації, закликавши офіцерів ICE "зробити все можливе для досягнення дуже важливої мети – реалізації найбільшої в історії програми масового депортування".

Він додав, що для досягнення цієї мети посадовці мають розширити зусилля із затримання і депортації нелегальних мігрантів у найбільших містах Америки, таких як Лос-Анджелес, Чикаго і Нью-Йорк.

Нескладно побачити, що президент США вважає небезпечними лише ті міста, де при владі перебувають демократи.

Отже, боротьба з нелегальною міграцією стає тісно пов'язаною із внутрішньополітичним протистоянням.

Докладніше – в матеріалі Уляни Кричковської Трамп демонструє силу: що дало старт масштабним протестам у США.