Як енергетична політика Заходу опинилася у заручниках ескалації на Близькому Сході

Військовий конфлікт між Ізраїлем та Іраном посунув на другий план тривалі зусилля України та її партнерів зосередити увагу на енергетичних санкціях проти Росії.

Зміна глобального порядку денного особливо помітна на саміті лідерів "Групи семи", що відкрився 15 червня у канадському Кананаскісі.

Українська тематика, яка ще кілька тижнів тому мала всі шанси знову опинитися в центрі уваги завдяки новим атакам РФ по енергетичній інфраструктурі та дискусії навколо розширення санкцій проти російського "тіньового флоту", наразі випала з головного порядку денного.

І демарш президента США Дональда Трампа, який достроково залишив саміт G7, скасувавши зустріч із Володимиром Зеленським, лише підтверджує такі оцінки.

Про нову реальність, де війна в Україні більше не є домінуючою темою міжнародних переговорів, і те, що може зробити у такій ситуації Київ, читайте в колонці спеціаліста із комунікацій Razom We Stand Максима Гардуса Не час для нових санкцій: чого чекати від саміту G7 та як війна на Близькому Сході "рятує" РФ.

Далі – стислий її виклад.

Автор колонки констатує, що енергетичне питання, зокрема коливання цін на нафту, не просто повернулося в центр уваги саміту G7 – воно буквально диктує ритм переговорів у Кананаскісі.

Після ескалації бойових дій між Ізраїлем та Іраном у середині червня глобальні ринки відреагували миттєво.

Вже в п’ятницю, 14 червня, котирування нафти Brent підскочили до $78,53 за барель – це майже на $6 вище, ніж тижнем раніше.

Вперше з січня 2025 року ціна перевищила позначку $78, і на ринку активізувалися розмови про можливе подолання психологічного бар’єра у $80 уже найближчими днями.

"Ринки реагують не на реальні втрати, а на уявлення про те, що вони можуть статися – а це значно потужніше", – пише Максим Гардус.

За його словами, для країн-членів G7 ситуація ускладнюється також політично.

"У підсумку вже зараз очевидно: нафта перетворюється на головний барометр політичної волі Заходу.

І що далі зростатиме ціна – то менше шансів побачити нові обмеження на російський експорт", – впевнений спеціаліст із комунікацій Razom We Stand.

Як очікується, проєкт підсумкового комюніке не включатиме жодних нових санкційних ініціатив проти Росії, а формулювання щодо підтримки України повторюють минулі тези.

"Цей зсув у фокусі виглядає особливо тривожним з урахуванням останніх російських атак на українську енергетичну інфраструктуру, зокрема газову.

Атак, що призвели до падіння внутрішнього видобутку газу Україною", – попереджає автор колонки.

За його словами, після понад трьох років війни західна увага перемикається, і реінтегрувати українське питання в глобальний порядок денний стає дедалі важче.

Гардус вважає, у кращому разі саміт завершиться декларацією про "покращення координації моніторингу" і "усунення лазівок".

"Єдиний шанс змінити ситуацію – нагадати партнерам, що відсутність жорстких інструментів дозволяє Росії адаптуватися до санкцій, відновлювати прибутки і продовжувати війну", – зазначає експерт.

На його думку, потрібна гнучкість, здатність реагувати швидко, працювати з новими коаліціями, використовувати вузькі вікна можливостей, навіть якщо вони не мають прямого стосунку до теми війни.

Докладніше – в колонці Максима Гардуса Не час для нових санкцій: чого чекати від саміту G7 та як війна на Близькому Сході "рятує" РФ.