Китай вивів у Тихий океан новий авіаносець і надіслав повідомлення США щодо Тайваню: що відомо

Загалом Китай відправив до Тихого океану близько 100 кораблів, включно зі своїм новітнім і найстарішим авіаносцями, які курсували біля берегів Японії. Експерти вважають, що Китай просуває свої претензії і присутність невеликими, але неухильними кроками доти, доки для противника не стане надто пізно зупинити їх, пише CNN.

З початку травня флотилія Військово-морських сил Народно-визвольної армії (ВОАК) Китаю на чолі з авіаносцем "Шаньдун" проводить навчання на північ від Філіппін. А її новітній авіаносець "Фуцзянь", який незабаром буде введено в експлуатацію, проходить морські випробування в спірних водах на захід від Корейського півострова, в той час, як найстаріший авіаносець Китаю "Ляонін" діє в тихоокеанських водах виключної економічної зони Японії.

Під час навчань авіаносець "Фуцзянь" вперше провів зліт і посадку літаків у морі з використанням вдосконаленої електромагнітної катапульти (EMALS).

Це важливо, оскільки тільки один інший авіаносець у світі має таку систему — новітній авіаносець ВМС США, USS Gerald R Ford.

Минулого понеділка Міністерство оборони Японії заявило, що авіаносець "Шаньдун" і його допоміжні кораблі проводили навчання у водах на південний схід від острова Міяко на півдні префектури Окінава, вперше вивівши дві китайські авіаносні ударні групи у відкритий Тихий океан.

У центрі цього комплексу вправ знаходиться Тайвань — демократично керований острів, на який претендує Комуністична партія Китаю, хоча вона ніколи його не контролювала.

Лідер Китаю Сі Цзіньпін пообіцяв "домогтися возз'єднання" з островом, застосувавши силу, якщо це необхідно.

Аналітики зазначили, що тихоокеанські навчання спеціально охоплювали райони, через які повинна буде проходити військово-морська підтримка Тайваню з боку США в разі виникнення там конфлікту.

Співробітник тайванських служб безпеки повідомив, що протягом травня НВАК регулярно розміщувала близько 70 військових кораблів і суден берегової охорони у водах першого ланцюга островів — від Бохайського моря і Жовтого моря до Тайванської протоки і Південно-Китайського моря.

"Проекція сили виходить за рамки оборонних потреб Китаю", — повідомив тайванський чиновник, якщо тільки Китай не хоче заявити, що весь перший ланцюг островів є його внутрішніми водами.

Перший ланцюг островів тягнеться від Японії до Філіппін і далі до Індонезії і розглядається як стратегічно важлива лінія як для Китаю, так і для США.

Деякі аналітики вважають, що Пекін, можливо, просувається невеликими кроками і коли зробить більш рішучі дії, його вже буде пізно зупиняти.

Також у межах першого острівного ланцюга розташовані спірні острови в Південно-Китайському морі, де сталися запеклі сутички між китайськими та філіппінськими військами, оскільки Пекін намагається агресивно заявити про свої претензії на географічні об'єкти на водному шляху, яким щороку проходить торгівля на трильйони доларів.

Реакція США

За ідеєю, у разі ескалації, США мають прийти на допомогу Тайваню. І міністр оборони США Піт Хегсет розкритикував тактику Пекіна на нещодавньому оборонному форумі в Сінгапурі.

"Будь-яка одностороння спроба змінити статус-кво в Південно-Китайському морі та на першому острівному ланцюзі силою або примусом є неприйнятною", — заявив Хегсет у своїй промові на саміті Shangri-La Dialogue, зазначивши постійну присутність НВАК навколо Тайваню, а також тактику переслідування і залякування в Південно-Китайському морі.

Він заявив, що Пекін "дійсно готується" потенційно застосувати військову силу для зміни балансу сил в Індо-Тихоокеанському регіоні.

Тривожно, що тільки одна інша військово-морська держава — США — має змогу використовувати дві або більше авіаносних ударних групи на таких відстанях.

Але тепер китайські військові кораблі нічим не поступаються американським, тож баланс сил змінився. Але аналітики заспокоюють себе тим, що авіаносні сили Китаю на даному етапі все ще "перебувають у стадії розвитку", але Китай стрімко скорочує розрив.

Нагадаємо, раніше Фокус писав про те, як старий радянський авіаносець, побудований у Миколаєві, поклав початок сучасним ВМС Китаю.

А також ми докладно розповідали, як військові навчання Китаю загрожують балансу сил у тихоокеанському регіоні.