За "тіньовим флотом" РФ встановили стеження: що вигадала Данія

Данія розпочала випробування чотирьох автономних вітрильних човнів Voyagers для посилення морського стеження, зокрема за «тіньовим флотом» Росії.

Міністерство оборони Данії повідомило про початок випробування нових засобів морського стеження у регіонах із недостатнім контролем. Збройні сили країни розпочали тримісячне тестування чотирьох автономних вітрильних човнів Voyagers у національних та водах НАТО.

Про це повідомляє Independent.

Операція розпочалася на тлі загострення ситуації в акваторії Балтійського та Північного морів і низки випадків саботажу після початку повномасштабної війни Росії проти України.

Два з чотирьох Voyagers стартували з пристані в Кьоге поблизу Копенгагена 16 червня, приєднавшись до інших двох, які вже від 6 червня патрулюють території в межах місії НАТО.

Що відомо про безпілотні судна Voyagers?

Десятиметрові судна Voyagers вироблені американською компанією Saildrone і призначені для тривалих автономних місій у морі. Вони працюють за рахунок енергії вітру та сонця. Ці морські дрони обладнані сучасними сенсорами: радарами, інфрачервоними та оптичними камерами, гідролокацією та акустичними системами, що розширює можливості контролю морського простору.

Засновник Saildrone Річард Дженкінс пояснює, що Voyagers — це «вантажівка», яка несе сенсори, застосовує машинне навчання та штучний інтелект для побудови «повної картини того, що відбувається над і під водою» у радіусі 30-50 км у відкритому морі.

Дженкінс також зазначає, що багато загроз у морі залишаються непоміченими, зокрема пошкодження кабелів, незаконний вилов риби, контрабанда зброї, наркотиків і людей, оскільки «ніхто за цим не спостерігає».

«Saildrone виходить туди, де раніше в нас не було ані очей, ані вух, ” — додав засновник компанії.

У Данії пояснили мету запуску суден

У Міноборони Данії пояснили, що основна мета запуску суден — посилення нагляду за важливою підводною інфраструктурою, зокрема кабелями зв’язку та електромережами.

«Ситуація з безпекою в Балтії напружена. Вони патрулюватимуть данські води, згодом приєднаються до двох інших апаратів, які вже беруть участь у навчаннях НАТО, і далі переміщуватимуться по різних районах у межах данських територіальних вод», — розповів очільник Національного управління озброєння Данії генерал-лейтенант Кім Йоргенсен.

Випробування відбуваються на тлі хвилі пошкоджень морської інфраструктури, зокрема вибухів на газопроводах Nord Stream 2022 року та не менш ніж 11 інцидентів з підводними кабелями від кінця 2023 року. Останній випадок стався у січні, коли було перервано волоконно-оптичний кабель між Латвією та шведським островом Ґотланд.

Водночас триває напружість між США та Данією після того, як адміністрація американського президента Дональда Трампа публічно висловила наміри щодо можливого «захоплення» Гренландії — автономної частини Данського королівства. Трамп прямо заявив, що не виключає застосування сили.

Дженкінс зауважив, що відкриття центру Saildrone у Данії було заплановано ще до переобрання Трампа.

Загроза з боку «тіньового флоту» Росії

Частину випадків пошкодження інфраструктури пов’язують із «тіньовим флотом» Росії — старими танкерами з непрозорими власниками, які діють в обхід міжнародних санкцій. Одне з таких суден, Eagle S, у грудні затримала фінська поліція за підозрою у пошкодженні якорем кабелю між Фінляндією та Естонією.

На тлі загрози, що зростає, НАТО розвиває багаторівневу систему морського спостереження, поєднуючи безпілотні апарати на кшталт Voyagers з військово-морськими кораблями, супутниками та сенсорами на морському дні.

«Проблема в тому, що нам потрібно постійно перебувати в морі, а це надзвичайно дорого. Нам просто не по кишені відправляти бойовий корабель стежити за кожним російським судном — чи то військовим, чи цивільним», — розповів Петер Віґґо Якобсен із Королівського оборонного коледжу Данії.

«Ми намагаємося створити багаторівневу систему, яка дозволить нам постійно відстежувати потенційні загрози, але значно дешевше, ніж раніше», — додав він.

До слова, у грудні 2024 року старша наукова співробітниця Атлантичної ради Елізабет Броу припустила, що Росія могла б використовувати кораблі свого «тіньового флоту» не лише для транспортування нафти, але й для перевезень військового спорядження — від танків до палива.

Зауважимо, навесні 2025 року влада Естонії із залученням гелікоптерів затримала у Балтійському морі судно, яке належить «тіньовому флоту» РФ. Воно не мало прапора жодної країни, але було раніше зареєстроване в Джібуті.

Згодом повідомлялося, що Військово-морські сили Естонії намагалися затримати у Балтійському морі неподалік Таллінна танкер без прапора, що належить до російського «тіньового флоту». Тоді РФ відправила свій винищувачдля охорони та супроводу судна. В Естонії назвали ситуацію серйозною, адже Росія продемонструвала, що захищатиме свій «тіньовий флот».