/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Fd9fc3eb2bda719818ec1ec84668aba12.jpg)
Нерухомість для іноземців в Україні: що дозволено, а що заборонено
Про те, як іноземним покупцям купити нерухомість в Україні, які документи для цього потрібні і як відбувається розрахунок інформує 24 Канал з посиланням на агентство нерухомості "Маяк".
Що найважливіше під час купівлі нерухомості
До іноземців українське законодавство досить лояльне. Вони можуть купити вільно як квартири, так і комерційні приміщення. Однак є обмеження, яке стосується сільськогосподарських земель.
Крім того, серед найважливіших етапів купівлі нерухомості є розрахунок між покупцем та продавцем, адже в Україні такий процес регулюється правилами валютного та податкового законодавства.
Що входить до основних правил розрахунків:
- Оплата лише в гривнях
Якщо іноземець переказує кошти з-за кордону, то вони конвертуються в гривні за курсом банку.
- Найбезпечніший спосіб оплати – банківський переказ
Для цього іноземцю потрібно відкрити рахунок в українському банку або здійснити переказ із закордонного рахунку.
- Ліміт готівкових розрахунків
Максимальна сума готівки, яку можна використати для оплати, становить 50 тисяч гривень. Все решта треба проводити через банк.
- Декларування готівки
Іноземцю, який веде готівку на суму в 10 тисяч доларів треба декларувати на українській митниці.
- Підтвердження походження коштів
Для цього треба підготувати довідки про доходи чи виписки з банківських рахунків.
- Призначення платежу
Під час переказу зазначення призначення платежу обов'язкове, адже неправильне формулювання може призвести до затримки угоди.
Зауважте! Іноземець може використовувати для безпечного розрахунку спеціальні банківські інструменти, як-от акредитив чи тимчасовий депозитний рахунок у нотаріуса.
Який список документів треба підготувати
Усі потрібні документи повинні бути перекладені українською мовою та завірені нотаріально. У списку повинні бути такі документи:
- закордонний паспорт,
- ідентифікаційний код (отримується в Україні),
- згоду чоловіка або дружини (якщо у шлюбі),
- довіреність (за необхідності).
Особливу увагу іноземцям варто звернути на переклад ідентифікаційного коду, бо нотаріус не укладе договір без нього.

