В Естонії повторно ухвалили закон для обмеження церков, що підтримують агресію РФ

Естонський парламент у середу ухвалив нову редакцію поправок до закону про церкви та парафії, спрямовані проти церковних установ, що підтримують агресію проти іншої держави.

Про це, як пише "Європейська правда", повідомила пресслужба законодавчого органу Естонії.

Нові поправки для обмежень щодо церков, які підтримують збройну агресію, естонський парламент був змушений ухвалити після вето президента Алана Каріса, який назвав попередній проєкт неконституційним.

Парламент Естонії виключив із закону заборону на керівництво з боку особи, яка перебуває в іноземній державі і має істотний вплив – що, як вказував Каріс, було надто нечітким формулюванням.

Нове формулювання передбачає, що церква або парафія не можуть на підставі свого статуту бути економічно пов'язаними з релігійним центром або керівництвом, які перебувають за кордоном і становлять загрозу для Естонії.

Також законодавці уточнили, що така загроза виникає, коли релігійний центр або керівний орган підбурює, підтримує або фінансує діяльність, спрямовану на насильницьку зміну незалежності, територіальної цілісності або конституційного ладу Естонії.

Також, щоб церкви і парафії змогли змінити свої статути, їм було надано більше часу – шість місяців замість двох.

Ініціативу обмежити діяльність церков, повʼязаних з особами чи організаціями, які підтримують військову агресію, висунуло ще в жовтні минулого року Міністерство внутрішніх справ Естонії.

Тоді відомство вказувало, що законопроєкт має підштовхнути Естонську православну церкву Московського патріархату змінити свій статут, оголосивши про повну автономію від Москви.

Читайте детальніше у статті Тероризм у рясах: чи піде Естонія на повну заборону РПЦ.