Війна Ірану та Ізраїлю ламає ринок нафти. Що далі?
Війна Ірану та Ізраїлю ламає ринок нафти. Що далі?

Війна Ірану та Ізраїлю ламає ринок нафти. Що далі?

Війна Ірану та Ізраїлю ламає ринок нафти. Що далі?

Коли 13 червня 2025 року світові інформагентства підтвердилиавіаудари Ізраїлю по іранських ядерних і військових об’єктах, ринок енергоносіїв зреагував миттєво. Вартість нафти еталонної марки Brent зросла на понад 13% за цей день. Це був найбільший стрибок вартості з часів повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Ціна за барель перевищила 78 дол., а торги закрилися на рівні 74,23 дол. (+7%). Це не просто черговий сплеск. Це сигнал глобальній економіці: загроза зупинки нафтового серця світу — Ормузької протоки — цілком реальна.

Ормузька протока — енергетична ахіллесова п’ята планети

Через Ормуз щодня транспортується близько 20 млн бар. нафти — майже п’ята частина всіх морських поставок у світі. Саудівська Аравія, Ірак, Кувейт, Іран — усі вони залежать від цього 60-мильного проходу. Будь-який конфлікт, що блокує Ормуз, рівнозначний нафтовому інфаркту.

Хоча комерційне судноплавство формально триває, страхування, логістика і поведінка вантажовласників свідчать: ринок готується до найгіршого. Стрімко зростає кількість судновласників, які уникають Червоного моря і Перської затоки, а страховики радять перевізникам змінювати маршрути та обминати акваторії поблизу Ірану. Тож де-факто йдеться про часткову блокаду Ормузу як одного із найважливіших шляхів транспортування нафти.

Ринок реагує не на факти, а на страх

Цікаво, що фізичного порушення поставок допоки не сталося. Іран не закривав протоки, а його основна експортна база — острів Харг, який обслуговує понад 90% експорту нафти Ірану, залишився недоторканним. Але цього недостатньо, зважаючи на інтенсивність подій наступних днів, спрацював головний механізм, що впливає на нафтові біржі, — страх. Мова не так про дефіцит нафти сьогодні, як про ймовірність шоку завтра.

Тим паче що після ударів Ізраїлю Іран здійснив ракетну атаку у відповідь, водночас пригрозивши закрити Ормуз, якщо США втрутяться у протистояння. У цій грі нервів нафта — розмінна монета. Світові трейдери, розуміючи це, одразу заклали у ціну ризики можливої блокади протоки. Портові держави, такі як Греція, вже просять своїх судновласників окремо інформувати про проходження Ормузу, а інші розглядають переорієнтацію маршрутів, попри те, що це дорожче і довше, зате безпечніше та надійніше.

Нафтове дежавю: 2022 vs 2025

Порівняння з 2022 роком напрошуються самі собою. Тоді, після вторгнення РФ в Україну, вартість марки Brent сягала майже 130 дол. за барель. Сьогодні ми ще не на цих рівнях. Але підбивати підсумки зарано.

Так, світова економіка 2025 року перебуває у фазі охолодження: темпи її зростання нижчі, ніж 2022-го, а вільні потужності виробництва в ОПЕК+ (включно із Саудівською Аравією, ОАЕ та Бразилією) залишаються значними. Вони можуть тимчасово компенсувати можливу втрату іранського чи іракського експорту.

Однак головний ризик полягає не лише у самому ірано-ізраїльському військовому протистоянні. Наявна загроза ефекту доміно, якщо до протистояння приєднаються шиїтські проіранські сили в Іраку, «Хезболла» в Лівані, а також хусити у Ємені. Останні вже майже півтора року дестабілізують Червоне море, через що судновий трафік через Суецький канал знизився на 60%. Тож у разі багатофакторної ескалації з обстрілами танкерів, мінуванням протоки чи блокадою Іраном свого узбережжя нафта може легко перестрибнути позначку 100 дол. за барель.

Наслідки для світової економіки

Аналітики JPMorgan уже попереджають: зростання ціни на нафту може зупинити тренд уповільнення інфляції в США. За їхніми оцінками, якщо вартість Brent сягне 100 дол., це додасть 1% до інфляції в розвинених країнах. Для центральних банків цих країн, які вже зараз долають відчутну зону турбулентності, створену митною політикою США, і мріють про стабілізацію та зниження ставок, це кошмарний сценарій, що примусить їх до жорстких монетарних рішень, які завжди охолоджують економічне зростання і без того «прохолодних» економік.

Слід врахувати й ефект передачі. Адже дорожча нафта — це дорожчі пальне, транспорт, агропродукція, туризм, авіаквитки. За оцінкою Capital Economics, кожні 10 доларів зростання ціни нафти — це +7 пенсів на літрі пального у Великій Британії. Навіть у США, де бензин подешевшав на 2,6% у травні, цей тренд, ймовірно, не протримається довго, якщо ситуація на глобальному ринку нафти ускладниться.

Що далі?

Поки що Ізраїль уникає ударів по іранській енергетичній інфраструктурі. Але сценарій взаємознищення (удар по нафтобазі в обмін на удар по Хайфі або Ашдоду) виглядає дедалі реальнішим. Якщо це станеться або якщо Іран справді атакує Ірак, чий експорт становить близько 4 млн бар. на день, ринок може зазнати втрат у обсязі до 7 млн бар. на день. Це вже не волатильність, а повноцінна енергетична криза.

Міжнародне енергетичне агентство запевняє, що має 1,2 млрд бар. у стратегічних резервах. Але світ споживає понад 100 млн бар. на день. Навіть за повної мобілізації резервів їх вистачить лише на кілька тижнів.

Окремий біль для України — це зростання попиту на російську нафту, продаж якої підживлюватиме фінансуванням воєнні видатки країни-агресорки. Ми вже розказували, як вправно російські нафтові танкери «обпливають» санкції. Тіньова система перевезень дає можливість Росії продавати значні обсяги нафти дорожче від санкційної стелі в 60 дол. за барель. За підрахунками KSE Institute, 2024 року РФ могла додатково отримати до 9,4 млрд дол. На жаль, відчутний нафтовий дефіцит на глобальному ринку — це козир у рукаві Кремля.

Звісно, ірано-ізраїльське військове протистояння лише розгортається, але його першого економічного удару вже завдано. Ціни на нафту стрибнули, страхові ставки зросли, глобальна логістика знову ламається. Якщо протока Ормуз буде заблокована хоча б на кілька днів, ми отримаємо найбільший нафтовий шок XXI століття. Ймовірність цього — питання часу та глибини ескалації, й, на превеликий жаль, наразі позитивних сигналів із Близького Сходу ми не отримуємо.

Джерело матеріала
loader
loader