Підозріла активність депутата Хлапука, або при чому тут енергетичні інтереси підозрюваного Коболєва

Народний депутат від «Голосу» Максим Хлапук останнім часом особливо активно проявив себе у веденні медійної кампанії з дискредитації рішень Міненерго щодо повернення державі контролю над такими енергетичними компаніями, як «Укренерго» та «Оператор ГТС України». Чому це не випадковість і до чого тут енергетичні інтереси підозрюваного НАБУ ексголови «Нафтогазу» Коболєва розповідає, власне, біографія самого Хлапука.

Річ у тім, що до початку депутатської карʼєри та отримання партійного квитка «Голосу» Хлапук кілька скликань поспіль працював помічником депутата та ексспікера ВР Андрія Парубія.

Ба більше — поза будь-яким конкурсом чи змагальністю — Парубій призначив Хлапука на посаду заступника керівника апарату парламенту.

Однак, згідно із Законом України «Про державну службу», посада заступника керівника Секретаріату Голови Верховної Ради належить до патронатної служби. Закон вимагає, щоб кандидат на таку посаду мав досвід роботи на керівних посадах в органах державної влади — якого у Хлапука не було й близько.

Це ще не все. Відомо також, що Парубій влаштував до Верховної Ради й дівчину Хлапука — Марину Науменко. Тоді, без конкурсу, вона отримала посаду заступниці керівника інформаційного управління Секретаріату Верховної Ради.

Після завершення каденції Парубій пролобіював працевлаштування Хлапука в «Нафтогазі», яким тоді керував Андрій Коболєв. Знову ж — без належної освіти та досвіду.

Працювати на Коболєва — й захищати його енергетичні бізнес-інтереси — Хлапук продовжив уже у Верховній Раді.

Зокрема, Хлапук є співавтором низки законопроєктів (№ 9311‑1, 9311‑2 тощо), спрямованих на зміну структури власності оператора газотранспортної системи України. Ці ініціативи відкривають шлях для входження приватного бізнесу або іноземних інвесторів у стратегічну інфраструктуру держави.

18 грудня 2024 року Комітет ВРУ з питань енергетики затвердив Хлапука головою підкомітету з питань конкуренції та прозорості на енергетичних ринках — що дає йому можливість кулуарно впливати на регулювання тарифів та конкурентну політику у сфері енергетики.

Крім того, Хлапук долучений до розробки законопроєкту № 11273‑1 («щодо фінансової стабілізації сфери теплопостачання та окремих сегментів ринку природного газу»), метою якого є дерегуляція, вигідна певним учасникам ринку газу.

Аналіз парламентської діяльності Хлапука фактично викриває його як лобіста інтересів окремих гравців енергетичного ринку, що прямо суперечить положенням Закону України «Про статус народного депутата України» та Закону України «Про Верховну Раду України».