Експерт пояснив, чому соняшник у переробці кращий за сою та ріпак

Українські переробники більше віддають перевагу роботі з соняшником, а не з соєю та ріпаком.

Про це розповів головний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», доктор економічних наук Володимир Россоха в інтерв’ю «Комерсант Український».

Він зазначив, що переробка соняшнику має високу рентабельність. Вихід олії, який складає від маси зерен майже 40%, дає можливість швидкої окупності інвестицій.

«До переваг також належать великий внутрішній попит, стабільний експорт, низькі ризики, а також стимулююче законодавство, що включає заборону на експорт насіння соняшнику та створення умов для експорту фасованої олії», — додав експерт.

Складність переробки сої та ріпаку, за словами Володимира Россохи, зумовлена технологічною особливістю сої та нестабільністю якості й зберігання ріпаку. 

«Для перероблення сої, приміром, потрібно мати спеціальне пресове або екстракційне обладнання, здійснювати контроль ферментів (токсичність сирої сої), деактивацію уреази, соєвий шрот використовується тільки з технологіями високого рівня. Більшість переробників сої — це невеликі або застарілі підприємства. Тому часто простіше експортувати сировину, ніж переробляти.

Ріпак має високу кислотність і вологість, що ускладнює його зберігання. Олія ріпаку має високі вимоги до очищення — йдеться про гіркоту, запах, глюкозинолати. Експорт насіння іноді економічно вигідніший, ніж інвестування в очищення й фасування», — пояснив фахівець. 

Також, за його словами, для сої та ріпаку, на відміну від соняшнику, немає економічного тиску на перероблення. Соя та ріпак не мали обмежень на експорт насіння. Для них менша глибина внутрішнього ринку. Якщо соняшникова олія — це щоденний товар для українських споживачів, то соєва та ріпакова — переважно експортуються, тому менше інвестується у перероблення на місці, брендинг, розлив, фасування.

«Отже соняшник — винятково вигідний для перероблення, оскільки це масова культура, технічно проста для перероблення й має стабільний попит. Соя та ріпак технічно складніші, ризикованіші культури із меншою локальною доданою вартістю без інвестицій в глибоку переробку», — підсумував Володимир Россоха.