МОН впроваджує нові правила навчання в Україні: що змінюється з 1 вересня

Міністерство освіти і науки України ухвалило зміни щодо того, як організовуватимуть дистанційне навчання під час війни. Ці нововведення є частиною проєкту «Школа офлайн». Їхня головна мета – дати можливість кожній дитині якісно вчитися, де б вона не була: на підконтрольній Україні території, на тимчасово окупованій землі чи за кордоном. Як інформує «Главком», про це повідомляє МОН України.

Ці зміни стосуються двох важливих документів Міносвіти: наказів №1112 (від 7 серпня 2024 року) та №1115 (від 8 вересня 2020 року). Їх готували, враховуючи побажання людей та потреби шкіл у прифронтових і прикордонних районах.

Хоча нові правила почнуть діяти лише після того, як їх офіційно зареєструє Міністерство юстиції, Міносвіти вже зараз починає розповідати про них. Це робиться для того, щоб школи, місцева влада та вчителі могли заздалегідь дізнатися про всі оновлення та підготуватися.

Основні зміни, що набудуть чинності від 1 вересня 2025 року

За новими правилами, у дистанційному класі зазвичай має бути не менше 20 учнів. Однак школи можуть зменшити цю кількість: до 10 учнів для закладів на окупованих, прифронтових територіях. Також у селах і селищах по всій Україні, та до 15 учнів для шкіл в інших містах. Ці вимоги не діють для спеціалізованих шкіл.

Школа тепер може працювати дистанційно, навіть якщо в ній немає всіх класів. Наприклад, якщо відсутні не більше двох паралелей класів (якщо є 1-6 та 8-11 класи, але немає 7-го).

З’являються й особливі правила для дітей, які вчаться за кордоном або на окупованих територіях. Учні в межах одного дистанційного класу повинні навчатися за однією освітньою програмою, що допоможе вчителям ефективніше працювати з дітьми в різних умовах.

Якщо дитина за кордоном вже відвідує місцеву школу, вона може додатково вивчати українські предмети (українознавчий компонент) в українській дистанційній школі (5-8 годин на тиждень). Якщо ж дитина взагалі не ходить до місцевої школи за кордоном, вона може здобувати освіту повністю дистанційно в українській школі. Також доступні індивідуальні форми навчання – екстернат (здавати іспити самостійно) без відвідування школи, або сімейна форма, коли батьки навчають дитину вдома.

Для дітей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях (ТОТ), передбачено навчання за педагогічним патронажем. Це означає, що вчитель індивідуально займається з дитиною, враховуючи її потреби та безпекову ситуацію. Важливо, що навіть якщо в школі немає відкритих класів, вона може працювати лише через педагогічний патронаж, і вчитель отримає оплату за навчання конкретної дитини.

Дітям, які живуть там, де йдуть або можуть початися бойові дії, не потрібно переходити в іншу школу для дистанційного навчання. Вони можуть продовжувати вчитися дистанційно у своїй рідній школі, звідки виїхали. Проте, якщо в школі є укриття, то краще, щоб діти відвідували очне навчання, адже це залишається пріоритетом.

Кадровий резерв для підтримки вчителів

Для забезпечення плавного переходу до нових умов, МОН запроваджує кадровий резерв. Це дозволить вчителям, які можуть залишитися без навантаження, проходити навчання та отримувати середню заробітну плату. Зокрема, це стосується працівників освіти з Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Сумської, Миколаївської, Одеської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей. Відповідні зміни до постанови Кабінет Міністрів України затвердить найближчим часом.

Раніше освітня омбудсменка Надія Лещик назвала основні причини, які освітян не влаштовують в умовах праці.

До слова, міністерство освіти і науки України планує посилити інтеграцію політик, спрямованих на забезпечення гендерної рівності, в освітній процес. Про це заявив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

Однак у коментарях під дописом Лісового розгорілася палка дискусія. Так, українці відразу звернули увагу на низьких зарплатах вчителів. Більшість не розуміють, як проведення гендерного аудиту допоможе розвитку освіті та сприятиме змінам.