Понад півтора року прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу уникав завершення війни в Газі. Частково тому, що такий крок міг би зруйнувати його коаліційний уряд і призвести до дострокових виборів, на яких, за даними опитувань, він міг програти. Але після удару по Ірану та залучення Сполучених Штатів до атак на ключові об’єкти ядерної програми Тегерана позиції Нетаньягу істотно посилилися, повідомляє New York Times.
На тлі широкого схвалення в Ізраїлі його дій проти Ірану рейтинги прем’єра зросли до рівня, близького до піку з початку війни в Газі у жовтні 2023 року. Якщо його уряд впаде просто зараз, Нетаньягу матиме реальні шанси на переобрання. Це породжує в Ізраїлі сподівання, що він зможе подолати спротив партнерів по коаліції та проявити більшу гнучкість щодо Гази.
«Сьогодні він найсильніший за останні роки», — каже політолог Мітчел Барак, колишній радник Нетаньягу. — «У такій позиції можна дозволити собі укласти угоду, завершити війну — і не боятися, що уряд розпадеться або що тебе усунуть з посади».
Публічно Нетаньягу поки що не демонструє змін у підході до війни в Газі. Протягом місяців він наполягає: бойові дії завершаться лише тоді, коли ХАМАС капітулює, його керівництво вирушить у вигнання, а угруповання втратить контроль над сектором. На запит про коментарі в офісі прем’єра у вівторок відповіли, що вимоги залишаються незмінними: «ХАМАС — єдина перешкода для завершення війни. Вони повинні звільнити всіх заручників, здатися, передати контроль над Газою і піти. Вибір за ними».
Втім, як зазначають союзники та аналітики, після кампанії проти Ірану у Нетаньягу з’явився політичний капітал, щоб змінити курс.
Ознакою можливої гнучкості стало розширення мандату ізраїльських перемовників у переговорах про припинення вогню в Газі — про це повідомив один із членів коаліції на умовах анонімності через делікатний характер процесу.
У вівторок уряд Нетаньягу оприлюднив перелік досягнень у 12-денній конфронтації з Іраном: удар по об’єктах ядерної програми, знищення кількох цілей, пов’язаних із керівництвом Ірану в самому центрі Тегерана, а також ліквідація сотень представників проіранських збройних формувань. Хоча фактичний масштаб шкоди для ядерної програми Ірану ще не з’ясований, в Ізраїлі важливішим стало саме враження від рішучих дій.
Навіть критики прем’єра визнають його рішучість і кмітливість, особливо в контексті залучення президента Дональда Трампа до удару по Ірану. Ізраїльські ЗМІ активно обговорюють можливість завершення війни в Газі, дострокових виборів і кампанії, збудованої на перемозі над Іраном. Очікується, що такий сценарій включатиме й повернення десятків ізраїльтян — як живих, так і загиблих.
Проте радикальні партнери Нетаньягу, як і раніше, наполягають на знищенні ХАМАС. Міністр фінансів Бецалель Смотріч заявив, що Ізраїль має «з усією силою повернутися в Газу, щоб завершити завдання — знищити ХАМАС і повернути заручників».
Аналітики припускають, що Нетаньягу може затягнути з рішенням до закриття Кнесету на літні канікули наприкінці липня. Це дало б йому майже три місяці без загрози вотуму недовіри з боку парламенту.
«Успіх кампанії проти Ірану дав йому політичний ресурс на наступні вибори. Він може дозволити собі ризикнути урядом», — зазначає ізраїльська політична оглядачка Таль Шалев. — «Але не факт, що він хоче поспішати. Цілком можливо, що він зачекає до парламентських канікул, щоб ухвалити рішення щодо Гази».
Втім, навіть за умови пом’якшення позиції Ізраїлю, переговори можуть знову забуксувати через спротив ХАМАС. Його лідери відмовляються від ідеї вигнання, а це ключова умова Ізраїлю.
Найбільшим каменем спотикання залишається питання постійного перемир’я. ХАМАС вимагає повного припинення бойових дій, що дозволить йому зберегти вплив у Газі. Ізраїль наполягає лише на тимчасовій угоді, яка дасть можливість у разі потреби відновити бойові дії — як це сталося у березні після зриву попереднього перемир’я.
Та тепер, коли Нетаньягу знову виглядає сильним лідером, він може дозволити собі більше гнучкості — без страху виглядати слабким.
Після того, як ізраїльська армія зазнала удару під час атаки ХАМАС 7 жовтня 2023 року, авторитет Нетаньягу як гаранта безпеки держави був підірваний. Кампанія проти Ірану й удари по союзній йому "Хезболлі" у Лівані дозволили йому частково відновити репутацію.
«Він намагається максимально дистанціюватися від провалу 7 жовтня, прагне підійти до наступних виборів із новим наративом», — зазначає Таль Шалев. — «Іранська кампанія дає йому цю можливість».
Проте не факт, що образ переможця збережеться до осені. Якщо Іран швидко відновить свою ядерну програму, а ефективність ударів Ізраїлю й США виявиться перебільшеною, історія про «перемогу» може не витримати випробування часом.
Політична аналітикиня Нета Орен, авторка книги «Ізраїль за Нетаньягу», проводить паралелі з Війною Судного дня 1973 року, яка розпочалась ізраїльським провалом, але завершилась стратегічними досягненнями. Втім, у колективній пам’яті вона залишилася як поразка.
«Те саме може статися й із Нетаньягу», — каже Орен. — «Сьогодні медіа називають іранську кампанію тріумфом, але як її оцінюватимуть через рік — ще велике питання».