Як відзначати дні пам’яті. Проєкт нових правил для мовників

Зараз найбільше приписів регулятор виносить саме за порушення правил мовлення у дні пам’яті та жалоби. До прикладу, у травні-червні такі приписи отримали «Еспресо», «Розпакуй», «Чернівецький промінь», «Megogo Спорт».

У більшості цих випадків мовники не проігнорували дні пам’яті, а могли не розказати про його привід у певних проміжках часу. Звісно, це незначне порушення. Однак за нього деякі медіа вже отримали по кілька приписів. Якщо до кінця року їх назбирається п’ять або більше, тоді вступить у дію захід реагування — штраф.

«У випадку, що передбачений пунктом 2 частини першої статті 116 цього Закону, до суб’єктів у сфері лінійних аудіовізуальних медіа застосовується штраф у розмірі 10 відсотків розміру ліцензійного збору для ліцензіатів або від 5 до 40 мінімальних заробітних плат на день вчинення порушення для реєстрантів», — ідеться у законі «Про медіа». А це від 40 до 320 тисяч гривень.

За словами члена Нацради Олександра Бурмагіна, штраф мовник отримує вже після п’ятого припису: «Шостий — це подвійний штраф від суми, визначеної у п’ятому приписі. За рік обнуляється лічильник і рахується сукупність по-новому». Також Олександр додає, що рахуються всі приписи, незалежно від предмета порушення.

У 2025 році є 12 пам’ятних дат, також через трагічні події влада може оголошувати дні жалоби.

Правила, які регулюють роботу телеканалів та радіостанцій у такі дні, згідно з законом «Про медіа», мають скласти орган спільного регулювання разом із Національною радою з питань телебачення та радіомовлення. Однак до цього часу, як ідеться у прикінцевих положеннях закону, мовники мають керуватися практикою застосування аналогічних норм законодавства. Це «Правила ведення мовлення на теле- і радіоканалах у дні трауру (скорботи, жалоби) та дні пам’яті», які регулятор розробив у 2015 році та вніс зміни у 2021 році.

Новий проєкт, розроблений співрегулюванням, є більш м’яким у порівнянні з ними, особливо щодо нішевих каналів (дитячі, музичні, для дорослих).

Ним пропонується, як уже заведено, о 12 годині оголошувати хвилину мовчання. Перед нею або під час повідомити про привід, із якого відзначається день пам’яті.

Встановлюється уніфіковане стилізоване зображення для чотирьох днів:

• у День пам’яті жертв Голокосту (27 січня) — стилізоване зображення менори;
• у День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939—1945 років (8 травня) — стилізоване зображення квітки маку;
• у День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України (29 серпня) — стилізоване зображення квітки соняшника;
• у День пам’яті жертв Голодоморів (четверта субота листопада) — стилізоване зображення свічки, що горить.

Для інших днів розміщення постійного графічного оформлення не є обов’язковим. Також такі плашки не мають демонструвати дитячі, музичні канали та канали для дорослих. А менору не обов’язково мають розміщувати канали релігійного формату. У попередніх правилах Нацради винятків для каналів для дорослих не було.

Ще одна новація пов’язана зі змінами у контенті в дні пам’яті. У нових правилах співрегулювання пропонується не показувати у такі дні комедійні фільми та гумористичні програми. При цьому цей обов’язок не поширюється на дитячі медіа.

Правила Нацради, які наразі чинні, більш жорсткі. У них обмеження поширюються також на показ музичних кліпів і реклами гумористичного характеру, розважальних програм, еротичних фільмів, програм і реклами.

Серед нововведень — регулювання кількості повідомлень про день пам’яті. Так само як і у попередніх правилах, інформувати про день пам’яті мовникам слід раз на дві години. При цьому повідомлення про цей день у новинах прирівнюється до них. Це важливо, оскільки раніше у такій ситуації моніторинг Нацради не зараховував згадку в новинах до повідомлення про день пам’яті.

Також згідно з новими правилами про день пам’яті слід згадувати у кожному випуску новин з 6 ранку до 24 години. «Цей пункт не зобов’язує лінійне аудіовізуальне медіа створювати новини, якщо вони відсутні у типовій сітці мовлення або у програмній концепції такого лінійного аудіовізуального медіа», — йдеться у проєкті правил.

І останній пункт правил теж новий, у ньому йдеться, що мовники звільняються від відповідальності за невиконання правил, «якщо нормативно-правовий акт про встановлення дня пам’яті оприлюднено менш ніж за 12 годин до 06:00 ранку відповідного дня пам’яті».

У додатку згадані 13 днів пам’яті, вони майже такі ж, як і у календарному плані за 2025 рік, оприлюдненому Нацрадою. Однак до них додана ще третя неділя травня, коли щорічно відзначають День пам’яті жертв політичних репресій. Ці правила стосуються лише днів пам’яті, бо регулювання мовлення у дні жалоби визначене у статті 44 закону «Про медіа» (хвилина мовчання, безперервний показ свічки, що горить, припинення поширення комедійних, еротичних, гумористичних програм).

Директор органу співрегулювання у сфері аудіовізуальних медіасервісів Антон Гладун у коментарі «Детектору медіа» розказав, що хоч закон «Про медіа» не зобов’язує виносити кодекси (правила) на громадське обговорення, вирішили залучити всі зацікавлені сторони, медіа й експертів. Розробляли ці правила спільно з представниками Нацради.

«Робоча група напрацювала ці правила з урахуванням коментарів і пропозицій усіх учасників робочої групи. Після завершення процедури громадського обговорення всі зібрані пропозиції та зауваження будуть опрацьовані робочою групою», — розказав Антон Гладун.

Згідно зі статтею 95 закону «Про медіа», після остаточної фіналізації проєкт правил виносять на голосування членів правління органу спільного регулювання.

«Наступний крок — проєкт правил, затверджений правлінням органу спільного регулювання, підписує голова правління органу спільного регулювання. Потім його передають на затвердження Національній раді. Після ухвалення Національною радою рішення про затвердження правил голова правління органу спільного регулювання розпочинає процедуру підписання правил суб’єктами у сфері медіа», — розказує Антон Гладун.

Якщо Нацрада не затвердить правила впродовж двох місяців, тоді правління органу співрегулювання, за словами Антона Гладуна, може або повернути проєкт правил робочій групі на доопрацювання, або почати процедуру його підписання.