Путін боїться двох варіантів розвʼязання ситуації з Іраном — ізраїльський експерт

Диктатор Путін може прагнути відновлення дипломатичної моделі, яка дозволяла контролювати іранську ядерну програму через посередника.

Таку думку висловив в етері Еспресо професор політичних наук університету імені Бар-Ілана (Ізраїль) Зеєв Ханін.

«Москва прагне нескінченних перемовин між США та Іраном, як це було раніше. Американці намагаються знайти компроміс, чинити тиск. Деякі вважали, що ізраїльський удар був формою тиску, але ефект перевершив очікування. І Дональд Трамп, найімовірніше, вирішив долучитися до успіху, тобто отримати результат, на який не розраховували», — зазначив Ханін.

За його словами, з точки зору Москви, цей тривалий переговорний процес може розпочатися з тієї точки, на якій його було перервано. Існує два сценарії, які Росія вважає неприйнятними для себе.

«Перший — підписання угоди між США та Іраном на умовах, вигідних США й Ізраїлю. Для Москви це дуже негативний варіант. Другий — повне знищення Ірану. Росію не влаштовує ані один, ані інший варіант», — пояснив він.

Професор також нагадав, що перед початком ізраїльської атаки Іран і США майже досягли згоди.

«Раніше це вважалося інсайдерською інформацією, але її вже неодноразово публікували. Іранська сторона спочатку висувала завищені вимоги, але згодом пішла на компроміс. За певних умов вони були готові до угоди.

Угода, яка влаштовувала й Іран, і США, передбачала, що Іран збереже можливість збагачувати уран, тобто його не позбавлятимуть ядерної програми. Але контроль над нею, а також над наданням і поверненням ядерних матеріалів мав перейти до третьої сторони. Це могла бути або Росія, або Франція — обидві країни мають відповідні технології.

Керувати процесом мав зовнішній орган — і це не МАГАТЕ. Планувалося створити консорціум із представників зацікавлених сторін. Це не дуже влаштовувало Ізраїль, але сторони майже досягли згоди», — розповів експерт.

За словами Ханіна, 15 червня мала відбутися зустріч в Омані, однак її скасували через зміну іранської переговорної команди. Вона запропонувала нові умови, які США визнали неприйнятними. У відповідь Дональд Трамп відмовився від подальших перемовин.

«Він заявив, що знімає свої вимоги й обмеження, мовляв, „робіть, що хочете“, бо з попередньою делегацією домовленості більше неможливі», — зазначив професор.

Він підсумував, що наразі Путін може обговорювати з Іраном лише варіант повернення до старої схеми, якщо Тегеран справді зацікавлений у припиненні військових дій.

«А Росія в цьому, безумовно, зацікавлена. Зверніть увагу, як змінився фокус на російських телеканалах: якщо раніше Іран змальовували як країну з пекла, то тепер — не таким уже й поганим», — додав Ханін.

Раніше повідомлялося, що вночі 22 червня військові Сполучених Штатів атакували три ядерні об’єкти в Ірані — у Фордо, Натанзі та Ісфахані.

Ми раніше інформували, що 23 червня Іран випустив 6 ракет по розташованій у Катарі американській базі Аль-Удейд.