Призов 60-річних, відстрочки та бронювання на 45 днів: якою буде мобілізація в липні

У липні 2025 року в Україні продовжує діяти загальна мобілізація на тлі воєнного стану, але правила призову залишаються чітко визначеними. Попри окремі дискусії в політичному середовищі, мобілізаційний вік офіційно не змінено – як і раніше, мобілізовують лише чоловіків від 25 до 60 років. Ті, кому 18 – 24, можуть служити винятково добровільно – за контрактом або після проходження базової військової підготовки.

Водночас триває обговорення нових законодавчих ініціатив щодо розширення можливостей бронювання, обліку, виїзду за кордон та добровільної служби у віці понад 60 років. Зокрема, запропоновано спрощений механізм тимчасового бронювання працівників, які не мають військово-облікових документів, а також уточнено правила виїзду для заброньованих осіб. Активно працює система перевірок і штрафів: лише за перші місяці 2025 року ТЦК відкрили десятки тисяч проваджень за порушення обліку.

24 Канал детально розібрав актуальні правила мобілізації в липні 2025-го року: питання можливого призову 18-річних, умови контракту для чоловіків старших за 60, статус жінок, категорії з правом на відстрочку і бронювання, а також нові обмеження на виїзд за кордон для військовозобов’язаних.

Чи буде зниження призовного віку до 18 років у липні

Під час воєнного стану в Україні триває загальна мобілізація з 25 років. Відповідно до чинного законодавства, призов осіб віком від 18 до 25 років заборонений (за винятком тих, хто пройшов базову військову підготовку або службу). Ініціативи щодо зниження мобілізаційного віку до 18 – 20 років наразі обговорюються на рівні депутатів, але профільним комітетом Верховної Ради вони не були ухвалені. Про це розповів Роман Костенко, нардеп із "Голосу", секретар профільного комітету в ефірі програми "Говорить великий Львів".

Тож офіційно зміни щодо призову 18-літніх чоловіків на служ­­­бу не передбачено: наразі мобілізовуються чоловіки від 25 до 60 років.

Особи молодшого віку можуть вступити на військову службу виключно добровільно – уклавши контракт або з власної ініціативи пройшовши базову військову підготовку.

Контрактна служба для молоді 18 – 24 років існує у форматі спеціальної програми, що передбачає строк служби від одного року, високу щомісячну зарплату (до 120 тисяч гривень), разові виплати, безвідсоткову іпотеку, компенсацію за оренду житла та інші пільги.

У межах цієї програми створено кілька нових бригад, до яких скеровують винятково контрактників. Перед зарахуванням до бойових частин усі добровольці проходять обов’язкову базову підготовку тривалістю близько трьох місяців.

Крім того, з 1 вересня 2025 року в Україні вводиться система обов’язкової базової військової підготовки для юнаків віком 18 – 25 років. Вона триватиме до трьох місяців у період воєнного стану та до п’яти місяців у мирний час. Така підготовка стане частиною навчального процесу у вишах. Після її проходження молоді чоловіки автоматично стають на військовий облік у територіальних центрах комплектування.

Отже, громадяни України віком від 18 до 24 років на сьогодні не підлягають обов’язковій мобілізації, однак можуть брати участь у захисті країни добровільно – через контрактну службу або проходження базової підготовки, яка поступово впроваджується як загальнонаціональна програма.

Чи буде мобілізація жінок у липні

Мобілізація жінок в Україні залишається суто добровільною. Відповідно до заяв Міністерства оборони, до 2026 року не планують обов’язково ставити на військовий облік навіть тих українок, які мають медичну чи фармацевтичну освіту, – єдину групу, яку за законом можна було б поставити на облік.

Інші спеціальності жінок мобілізуються виключно за їхнім бажанням. Отже, зміни до законів про облік та призов жінок передбачають лише добровільну систему: навіть медиків, відповідно до офіційної позиції Міноборони, не ставитимуть на облік примусово.

Усі жінки з медичною або фармацевтичною освітою юридично повинні були б перебувати на військовому обліку, інакше передбачено штраф, але за нинішніми рішеннями влади санкції не застосовують – основна увага зосереджена на добровільних засадах взяття на облік.

Які категорії мають право на відстрочку та бронювання від мобілізації

Закон "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" чітко визначає категорії громадян, які не підлягають призову або мають право на відстрочку. Наприклад, за законом не призивають осіб віком 18 – 25 років та чоловіків за 60 років.

• Водночас різні групи громадян можуть отримати відстрочку: підстави для цього – сімейні обставини (одинокі батьки, батьки трьох і більше дітей, опікуни неповнолітніх, один з подружжя, хто самостійно виховує дитину, має на утриманні дітей з інвалідністю або тяжкохворих дітей).
• Право на відстрочку мають і особи з інвалідністю чи тимчасово непридатні за станом здоров’я, а також ті, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час війни.

Наприклад, оборонні заводи чи підприємства енергетичної галузі мають право забронювати своїх головних співробітників і набути відстрочку на період мобілізації. До списків бронювання також входять посадовці високих рангів (керівники вищого та обласного рівнів, певні працівники правоохоронних органів, судді, дипломати) – вони можуть отримати відстрочку чи бронь за посадою.

Студенти денної форми навчання, викладачі та науковці вишів також мають право на відстрочку на період навчання або досліджень.

Важливо! У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №13335, який тимчасово дозволяє критично важливим підприємствам брати на роботу військовозобов’язаних без військово-облікових документів або тих, хто не перебуває на обліку чи навіть перебуває в розшуку ТЦК (за винятком кримінальних статей про ухилення). Таких працівників зможуть забронювати на строк до 45 днів з моменту укладення трудового договору – один раз на рік.

Мета – усунути кадровий дефіцит і дозволити роботодавцям наймати нових співробітників без ризику порушити закон про мобілізацію. Якщо протягом випробувального терміну працівник не приведе військово-облікові документи до ладу, його зможуть звільнити. Законопроєкт покликаний розв’язати проблему, коли працівники отримують повістки до завершення процедури бронювання.

Законодавчі нововведення 2024 – 2025 років уточнили й посилили механізми обліку та бронювання. Зокрема, погодження бронювання перейшло з Мінекономіки до Міністерства оборони – це дозволяє централізовано керувати списками і пріоритетно визначати, хто має залишатися у критичних сферах.

Всі держоргани та підприємства зобов’язані у порталі "Дія" вносити заявки на бронювання, а ТЦК проводить перевірку наявності у військовозобов’язаного необхідних документів. Відтак особа з бронюванням офіційно отримує відстрочку на заявлений строк.

Цікаво! У 2025 році територіальні центри комплектування відкрили понад 28 тисяч проваджень за порушення правил військового обліку. Найбільше – у квітні, коли зафіксували понад 5,6 тисячі штрафів. Лише 20% справ були закриті. Майже всі провадження стосуються чоловіків віком від 25 до 45 років. Жінки фігурують лише у 0,16% випадків.

Рекордсменом став один чоловік із Чернігівщини – проти нього відкрили аж вісім справ. Найбільше порушень зафіксовано в Києві (3 835), за ним – Дніпропетровська, Сумська, Одеська та Харківська області. У столиці лідирує Подільський ТЦК – понад 1 100 проваджень з початку року.

Які обмеження виїзду за кордон для військовозобов’язаних

Закон про мобілізацію (від 18 травня 2024 року) запровадив обов'язкове пред'явлення військово-облікового документа під час виїзду з України для чоловіків віком 18 – 60 років. У липні 2025 року діє правило: всі чоловіки мобілізаційного віку можуть перетинати кордон лише за наявності військового квитка (паперового чи електронного).

При цьому виїзд дозволено окремим категоріям чоловіків. Наприклад, виїзд мають право:

• ті, хто перебуває на бронюванні (резерві),
  хто визнаний непридатним за станом здоров’я,
  батьки з трьома та більше дітьми,
  одинаки, а також чоловіки з дітьми, чиї дружини (чоловіки) проходять службу.

Таким чином, виїзд військовозобов’язаних за кордон повністю контролюється, за винятком згаданих категорій з відстрочками чи звільненням (бронь обов’язково підтверджується відміткою у військовому квитку або довідкою).

Заброньовані чоловіки мають право виїжджати за кордон як у службове відрядження, так і у відпустку. Про це повідомив речник Держприкордонслужби Андрій Демченко.

Однак обмеження стосуються тих, хто займає певні державні посади: такі особи можуть перетинати кордон лише у службових цілях, якщо про це офіційно повідомила структура, де вони працюють. Водночас інші заброньовані чоловіки можуть виїхати й у відпустку, якщо в їхніх документах зазначено відповідний дозвіл від роботодавця.

Чи буде мобілізація чоловіків старших за 50 років

Мобілізація військовозобов’язаних чоловіків старших за 50 років відбувається за тими самими загальними правилами: усі вони можуть бути призвані за відсутності підстав для відстрочки.

На практиці в першу чергу мобілізують тих із "дефіцитними" військовими спеціальностями – зокрема зв’язківців, інженерів, досвідчених в армії фахівців, які необхідні для бойових частин.

Водночас чоловіків 50+ не направляють на штурмові чи передові позиції: зазвичай тих, хто має відповідний досвід чи освіту, розподіляють по спеціальності (найчастіше в піхоту), а тих, хто раніше не служив і не має військової підготовки, відправляють на додаткову підготовку і потім уже розподіляють по частинах за потребою.

Після навчання таких резервістів можуть скерувати туди, де найгостріше бракує людей (захист районів, логістика, оборонні підприємства тощо).

Цікаво! Українські чоловіки, яким виповнилося 60 років, зможуть добровільно укладати контракт на військову службу під час воєнного стану. Верховна Рада підтримала у першому читанні відповідний законопроєкт №13229. Для цього необхідно пройти військово-лікарську комісію та отримати позитивний висновок про придатність до служби, а також письмову згоду командира військової частини.

Контракт укладається на добровільних засадах і розрахований на один рік. Особи віком понад 60 років можуть обіймати небойові посади – як у рядовому, сержантському чи старшинському складі, так і в молодшому або старшому офіцерському. Це стосується військових, які звільнилися зі служби після 1 січня 2015 року.

Водночас мобілізація чоловіків 55+ відбувається за аналогічними принципами, проте тих, хто наближається до 60 років, зазвичай уже не розглядають – після 60 осіб звільняють від служби згідно з граничним віком.