"Знову напартачив": що означає таке зауваження та чи справді воно негативне
"Знову напартачив": що означає таке зауваження та чи справді воно негативне

"Знову напартачив": що означає таке зауваження та чи справді воно негативне

Хто такий "партач" та яке походження слова, розповідає 24 Канал, посилаючись на "Локальна історія".

Хто ж такий насправді партач

Чи чули ви зневажливе "ну ти і партач" чи "знову напартачив"? Сьогодні ці слова носять глузливий, сумнівний, іронічний підтекст. Однак у первісному вигляді мало зовсім інший зміст.

А походить воно від слова "партач", і як повідомляє історик Павло Артимишин, воно не завжди носило негативну конотацію. Ним в Середні віки позначали людину, яка займалася ремеслом, але не належала до цеху. Умовно працівник, який працював сам на себе, а не на заводі.

Через те, що в середньовічних європейських містах офіційним визнанням фаховості була належність до цеху, люди, які займалися ремеслом і не належали до нього, вважалися ремісниками "другого сорту".

Слово "партач" має іншомовне походження, можливо прийшло до нас через польську мову – partacz, а туди з латини – parte paternitatis, що перекладається, як "той, що не належить до цеху", тобто позацеховий ремісник.

Оскільки "партачі" становили конкуренцію для цеховиків, останні намагалися вже тоді зіпсувати їм репутацію – що їх товар абиякий, і вироби партачів – однозначно гірші. Насправді ж часто партачі виготовляли не те що не гіршу, але й нерідко якіснішу продукцію, аніж цехові майстри. Відомим є приклад Андрія Касияновича, чи не найталановитішого львівського золотаря XVII століття, який, працюючи поза цехом, виготовив унікальний срібний хрест для Успенської церкви.

Партачі-ремісники жили у передмістях та містечках. Оскільки не підпорядковувалися цеху, місту і їх стандартам, то гнучкіше реагували на потреби суспільства та ринку – самі вирішували щодо кількості, зовнішнього вигляду та розміру продукції. А тому вигідно вирізнялася у порівнянні з цеховим товаром, який часто був одноманітним і шаблонним. Це те, що сьогодні можна назвати "авторський хенд мейд".

Як наслідок, популярність індивідуального способу виробництва невпинно зростала, і у XVIII столітті призвело до занепаду цехів. А партачі стали провісниками ринкового господарювання, заклавши підмурівок нового типу ремісника-підприємця. Тому, партач – це майстер з авторським підходом.

Наступного разу, коли вас незаслужено назвуть "партачем", з наміром образити – просто подякуйте. Бо Ваша робота насправді вирізняється і Вам просто заздрять.

Як ще можна назвати "партача"

Однак, негативний підтекст запам'ятався більше, і слово "напартачити" набуло іншого змісту.

"Напартачив" – сьогодні це дієслово означає, що людина зробила щось неправильно, зіпсувала, наробила помилок. А фраза "знову напартачив" вказує на повторну невдачу або промах. Іншими словами, "знову напартачив" можна перекласти як:

  • знову наробив помилок,
  • знову зіпсував,
  • знову зробив щось не так,
  • знову припустився помилки,
  • знову зробив щось неправильно.

А до слова "партач", в його негативному значенні, в українській мові є чимало синонімів:

  • халтурник,
  • ламайстер,
  • попсуй-майстер,
  • ляпало,
  • псувач,
  • майстер-ламайстер,
  • бракороб,
  • профан,
  • паскудник,
  • капарник,
  • полатайко.

Слова "партач" чи "напартачив" не можна вважати лайливими. Вони здавна побутують в українській мові і їх можна зустріти як в літературі, та і в більш офіційних публікаціях – інтерв'ю чи виступах.

Дізнавайтеся справжнє значення та походження слів, як-от "філантроп",та будьте цікавим співрозмовником!

Теги за темою
Освіта
Джерело матеріала
loader
loader