Психолог на СТО: серіал «Вітя» відкриває нову сторінку українського драмеді
Психолог на СТО: серіал «Вітя» відкриває нову сторінку українського драмеді

Психолог на СТО: серіал «Вітя» відкриває нову сторінку українського драмеді

Восени 2025 року на платформі кіно і телебачення Київстар ТБ вийде «Вітя» — перший оригінальний серіал стримінгу, створений спільно з FILM.UA. Це драмеді про молодого автослюсаря з Лубен, який мріє стати психологом — і вже консультує клієнтів просто на СТО, порівнюючи людську психіку з будовою автомобіля. Незвична комбінація, що викликає усмішку, насправді стає точкою входу до серйозної розмови про те, що болить — і що насправді допомагає.

Ідея серіалу народилась 2 березня 2022 року, коли режисер Максим Сусіда опинився у рідних Лубнах після початку повномасштабного вторгнення. «Мені просто, можна сказати, наснилася сцена серіалу, де наш герой, психолог, який працює автослюсарем, сидить на зіпсованих шинах і консультує клієнта», — згадує він.

Саме з цієї сцени почала розкручуватись історія, яка сьогодні перетворилася на 12-серійний серіал про прийняття себе, стосунки батьків і дітей, тиск провінції, внутрішні гальма — і шлях до себе. «Вітя» демонструє новий стиль і ритм українського серіального виробництва — вільний від обмежень традиційного телебачення.

Одним із тих, хто прожив цю історію зсередини, став Віктор Дуфинець — виконавець головної ролі, а також один зі співавторів сценарію. Працювати у двох ролях одночасно — писати й грати — було непросто, але дуже захопливо. «Екстремально, звісно, і грати, і писати, але мені дуже сподобалось. Я люблю створювати історії, не просто виконувати роль — а щось додавати, обігрувати, імпровізувати», — зізнається актор.

У процесі написання, а згодом і гри, Віктор постійно балансував між творчими станами — від автора до персонажа. «Момент переходу був дуже щемливим. Ти так любиш цю історію, і водночас боїшся її зіпсувати — переграти, не донести. Але саме ця емоція робить гру чесною», — пояснює він.

Сценарій, за словами Ярини Фостяк, неодноразово викликав здивування в досвідчених сценаристів: «Такого ми ще не читали». Команда свідомо відходила від класичного телевізійного формату — і в ритмі, і в мові, і в атмосфері. «У проєкті звучить жива мова, разом з лайкою й справжньою лубенською говіркою, що робить героїв максимально справжніми — настільки, що швидко забуваєш, що це актори», — додає продюсерка. І ця природність — один із секретів, чому «Вітя» потрапляє в серце.

Актор і один зі співавторів сценарію Віктор Дуфинець зізнається: у «Віті» багато автобіографічного. «Від Віті в мені та від мене у Віті дуже багато. Ми вкладали в нього власний досвід — те, що прожили, прорефлексували й про що хотіли поділитися з людьми», — каже він. Особисті спостереження, емпатія, епізоди з дитинства, навіть деталі характеру — все це стало органічною частиною головного героя.

Образ Віті еволюціонував разом із проєктом. Спершу це була історія про сепарацію від батьків, про перший вибір на користь себе. Але з часом серіал розширився, охопивши ширші теми: прийняття себе, самореалізацію, пошук голосу в суспільстві, де не заведено говорити вголос про свої внутрішні переживання.

«Коли ми починали писати, персонажі ще були дуже близькі до нас. Але далі — вони почали жити окремим життям, ставати повноцінними. Кожен отримав свою історію, свою травму, свій шлях. Це було дуже живе письмо», — додає Віктор.

За кожною сценою стояла кропітка праця. Знімальна група працювала в умовах постійної нестабільності: березневі зливи, квітневий сніг, тривоги, атаки дронами. «Члени команди ховалися в укриттях під час атак “шахедами”, а коли небезпека минала, поверталися до роботи. Це був шалений темп, але саме завдяки команді все вдалося. Не перемотуйте титри — кожне ім’я там варте вдячності», — підкреслює Ярина.

Ідея знімати «Вітю» не в павільйонах, а на справжніх вулицях і діючому СТО, була свідомою. Команда прагнула максимальної правдивості — і не тільки у візуалі. Продюсерка серіалу Ярина Фостяк пояснює: це серіал, у якому нічого не пригладжено. Тут є лайка, пил і дощ, який зриває зйомки. Є місто, що не грає, а живе поруч із героями. Понад 150 локацій, більше сотні персонажів, логістика, що щодня перетворювалася на квест. За кожною сценою стояла кропітка праця. Знімальна група працювала в умовах постійної нестабільності: березневі зливи, квітневий сніг, тривоги, атаки дронами. «Члени команди ховалися в укриттях під час атак “шахедами”, а коли небезпека минала, поверталися до роботи. Це був шалений темп, але саме завдяки команді все вдалося. Не перемотуйте титри — кожне ім’я там варте вдячності», — підкреслює Ярина.

«Вітя» — це історія, яка могла народитися лише в Лубнах. «Я сам з цього міста, прожив там 17 років. Головне правило — "пиши про те, що знаєш", а я знаю про Лубни», — пояснює режисер. Саме тому серіал сповнений деталями, які складно вигадати, якщо ти не зростав на цих вулицях: характерними інтонаціями, побутом, гумором, дрібницями, що складають цілісний портрет. І це додає проєкту багато тепла, впізнаваних типажів і водночас сміливого погляду на те, про що в маленьких містечках часто мовчать.

І водночас «Вітя» — не просто локальна історія. Це серіал про кожного з нас. Про складні стосунки з батьками. Про те, як часом легше мовчати, ніж визнати, що щось болить. Про те, як підтримка може змінити хід життя — а її відсутність завжди щось забирає. «Для мене цей серіал — про ментальне здоров’я, про погляд всередину себе, про прийняття себе. Мені б хотілося, щоб люди більше про це думали. Бо це те, що впливає на наші дії, емоції, життя», — каже Сусіда.

«Для мене важливо, щоб цей серіал побачили ті, кому зараз важко. Ще на етапі дипломного проєкту ми натрапили на статистику МОЗ: 70% українців відчувають стрес, але лише 2% звертаються по допомогу, а ми вже четвертий рік живемо у постійній загрозі життю. Люди навіть не завжди усвідомлюють, що токсичний керівник, алкоголізм, складні стосунки із батьками, панічні атаки — це проблеми, з якими можна не жити все життя. Якщо після перегляду хтось у маленькому містечку чи селі зважиться на першу консультацію з психологом — ми вже не дарма це знімали. Також хочемо донести, що розвиток можливий не лише в мегаполісах. Наявність психолога, театральної студії чи ІТ-кластеру залежить не від географії, а від людей, які вірять у свою місію», — додає продюсерка.

«Вітя» — це історія про тих, хто досі сумнівається, але вже готовий спробувати. Про силу маленьких кроків, що змінюють життя. Це можливість впізнати себе, посміхнутись, зітхнути — і, можливо, вперше заговорити про головне. Не пропустіть прем’єру цієї осені на Київстар ТБ.

Фото: пресслужба

Джерело матеріала
loader