Саміт НАТО перетворився на "Саміт Трампа": як США диктували умови

Цьогорічний саміт НАТОв Гаазі, який держсекретар США Марко Рубіо вже назвав «самітом Трампа», став майданчиком для важливих домовленостей і гучних невирішених питань. Лідери 32 країн погодилися підвищити оборонні витрати до 5 % ВВП до 2035 року — ключова вимога президента США Дональда Трампа. Він оголосив це своєю перемогою.

Про це пише Politico.

підвищення оборонної мети означатиме відхід Європи від залежності від Америки: країни мають не лише купувати озброєння, але й створювати потужні сили протидії загрозам. По‑друге, це логічний крок після включення до НАТО Фінляндії та Швеції — і відповідь на агресію Росії.

У підсумковій заяві Альянсу Росію було охарактеризовано як «довгострокову загрозу» — порівняно з минулорічним формулюванням «найзначніша і найпряма». Запитання про те, чи є Путін «противником», Трамп просто оминув.

Ці нюанси впливають на ставлення НАТО до України. Якщо Вашингтон розглядає українську війну як «європейський конфлікт», то більшість європейських лідерів вважають її ключовою для континентальної безпеки. Відмовившись відкривати двері НАТО для Києва, Трамп, втім, не змінив позиції Альянсу: генеральний секретар Марк Рютте запевнив, що шлях України до членства «незворотний».

Президент США, критикуючи колективну безпеку, заявив: «Існує безліч визначень статті 5… Але я налаштований бути їхнім другом». Тобто він готовий підтримувати, але не йти боронити союзника автоматично.

Саме це змусило європейців і Канаду готуватися до самостійного захисту. Як сказав голова Пентагону Піт Гегсет: стратегічні реалії сьогодні не дозволяють США «передусім зосереджуватися на Європі». Альянс домовився про нові стандарти військової потужності — і це буде реальна база оборонної спроможності, не лише бюджети.

Саміт показав: Європа почне відігравати ключову роль у власній безпеці, не чекаючи захисту з Вашингтона. Це зміщує центр тяжіння НАТО з Вашингтона до Брюсселя та європейських столиць. А Трамп, який добився 5 % ВВП, залишився в ролі трансформатора — з точки зору витрат, але не зміцнив фундамент єдності Альянсу.

Рютте згадав про свої розмови з Путіним після трагедії рейсу MH17, коли у липні 2014 року малайзійський пасажирський літак був збитий над тимчасово окупованою територією Донбасу ракетою, випущеною з російського ЗРК «Бук». На той момент Рютте був прем’єр-міністром Нідерландів, громадяни яких загинули внаслідок авіакатастрофи.

Окрім того, очільник НАТО наголосив, що було б небезпечно ілюзорно сприймати Росію як менш серйозну загрозу для країн-членів Альянсу, враховуючи її агресивні дії, зокрема повномасштабну війну проти України.