/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F5e6c346bfdf67b8fb759cbdf45d5856f.jpg)
Чи дійсно "посипалась" оборона ЗСУ? Що відбувається на межі Донеччини та Дніпропетровщини
Російські війська активізували наступ на заході Донеччини, наближаючись до адміністративного кордону з Дніпропетровською областю. Фокус розбирався що відбувається на цій ділянці фронту, чому лінія оборони дає тріщини та яке значення мають останні кадрові рішення у ЗСУ.
Аналітики DeepState повідомляють про серйозне загострення ситуації на заході Донеччини, поруч з адміністративним кордоном Дніпропетровської області. За їхніми даними, противник активно просувається на новопавлівському напрямку, зокрема від Олексіївки до Зеленого Поля.
Наразі російські війська змогли захопити позиції біля сіл Бурлацьке, Шевченко та Вільне Поле, а також, можливо, Олексіївку й Багатир. Окрім того, під вогневим тиском опинилися околиці села Комар — з метою закріплення на місці, через активне залучення піхоти. Атаки ведуться безперервно в районі Шевченко – Вільне Поле – Новосілка.
DeepState акцентує увагу на тому, що оборона колишньої тактичної групи "Вугледар" стрімко декомпонується: піхотний наступ пересувається від Олексіївки до Зеленого Поля, демонструючи значний прорив.
Також фіксується активний наступ росіян на околицях села Кам’янське Запорізької області поруч із Каховським водосховищем.
Аналітики зауважують: командування "Вугледара" неодноразово подавало хибні доповіді про утримання позицій, хоча насправді лінії оборони вже були утрачено — наступне оновлення карти ситуації DeepState очікується невтішним.
У Збройних Силах України ці дані поки що не підтверджені й не спростовані.
Захід Донеччини: чому російський прорив не означає краху оборони
За словами військово-політичного аналітика Дмитра Снєгирьова ситуація на південному заході Донеччини, поряд з адміністративними кордонами Дніпропетровської області, залишається надзвичайно напруженою і водночас яскраво ілюструє, як на лінії фронту переплітаються військові реалії та політичні очікування.
"Починаючи з заяви колишнього командира тактичної групи "Вугледар" Наєва, який залишив посаду на фоні неоднозначної оцінки бойових дій, Україна отримала низку заяв про нібито суттєві тактичні успіхи. Зокрема, йшлося про повернення під контроль стратегічних об'єктів, таких як "Дніпроенерго", та покращення позицій на двох інших важливих напрямках. Офіційні цифри свідчили про знищення невеликої кількості ворожої техніки та живої сили. Проте ця оптимістична картина не повністю відповідала реальному стану речей", — каже Фокусу експерт.
Відомо, що окупанти тривалий час готувалися саме до цього напрямку, і їхнє завдання — тиснути на адміністративні кордони Дніпропетровської області. При цьому, за словами експерта, ймовірність масштабування бойових дій була очевидною. Ця загроза могла слугувати як елементом політичного тиску на Україну, так і засобом просування в бік Запорізької області, де ворог прагне повної окупації або хоча б контролю над водними ресурсами, близько до обласного центру. Однак говорити про захоплення самого Запоріжжя наразі підстав немає через відсутність у окупантів достатніх резервів.
Як зазначає експерт, зараз активний тиск ворог чинить на район села Комар, де ситуація залишається напруженою. Противник застосовує чисельну перевагу живої сили, веде "м’ясні" штурми із підтримкою важкої бронетехніки, а також використовує фронтову армійську авіацію з безпілотниками. Водночас важливо відзначити, що ворог чинить тиск на напрямку від вже захопленого села Запоріжжя в бік села Київське, що може призвести до оточення позицій українських захисників і мати серйозні наслідки.
"На цьому фоні Наєв заявив про завершення своєї каденції як керівника тактичної групи "Вугледар" — одного з найбільш проблемних напрямків на Донеччині. Він пояснив це тим, що невиконання завдань тепер покладуть на один із новостворених корпусів ЗСУ. Однак це рішення викликає питання, адже корпусна система, особливо новостворені підрозділи, часто мають проблеми з координацією та взаємодією, що вже неодноразово проявлялося на інших ділянках фронту", — продовжує експерт.
На Дніпропетровщину чи Запоріжжя: куди піде ворог після Донбасу
Снєгирьов зазначає, що ймовірність масштабного прориву, а тим паче захоплення обласних центрів, поки що залишається низькою через брак у ворога оперативних резервів.
"Говорити що оборона "посипалася" — не зовсім коректно, хоча ворог і досяг певних тактичних успіхів. Половину року лунали попередження про можливий прорив до адміністративних кордонів Дніпропетровської області. Навіть місяць тому в українських ЗМІ з’являлися повідомлення про успіхи ворога в цьому напрямку.
Насправді окупанти не дійшли до адміністративних кордонів ні Дніпропетровської, ні Запорізької областей. Проте, без врахування реальної ситуації на фронті, а також без прийняття управлінських рішень щодо посилення позицій української армії оперативними резервами, стабілізувати лінію фронту у короткостроковій перспективі навряд чи вдасться", — каже експерт.
Він нагадує, що часто лунають закиди, що ворог нібито вже "наближається" до важливих позицій, але досвід показує, що це скоріше залякування. Так само і на Покровському напрямку довго говорили, що ворог усього за сім кілометрів, але позиції майже не змінилися.
Нагадаємо, Фокус писав із посиланням на аналітиків DeepState, що Збройні сили РФ продовжують наступ на східному фронті.
А 25 червня стало відомо, що війська РФ захопили села Андріївка та Костянтинопіль Великоновосілківської громади Волноваського району і продовжили просування в Донецькій області. Також бої було зафіксовано поблизу адміністративного кордону з Дніпропетровською областю.

