Вижити під завалами: кілька ефективних порад від рятувальників, як не втратити віру та дочекатися

Не кричи довго — втратиш головне: повітря.

Коли завалило, перша реакція — кликати на допомогу. Але рятувальники кажуть: у паніці людина кричить, втрачає кисень, задихається сама. Коли ми приходимо — вона вже без свідомості.

Під завалами важливо економити кожен подих. Один з тих, хто вижив, прошепотів: "Я хотів кричати, але згадав, що не можна. Я просто стукав по трубі — і мене знайшли, бо я мовчав, дихав і дожив".

Не намагайся вибратись сам. Якщо не впевнений, можеш обвалити все.

Ти рухаєшся, підіймаєш голову, ворушиш ногою і перекриття над тобою падає ще глибше. Ми знаходили людей, які майже вибрались. МАЙЖЕ. А потім на них обвалювалось те, що трималося на сантиметрі пилу.

Якщо не впевнений — не рухайся. Зміцнюй простір навколо себе, навіть просто руками.

Перевір три речі: дихання, кров, світло. Закрий рот і послухай, чи не дзвонить у вухах, чи немає відчуття задухи, чи не тече десь кров.

Багато хто гине не від самого завалу, а тому, що не бачить: пошкоджено судину і йде внутрішня кровотеча.

Якщо можеш, перев’яжи все, що тепле й липке, навіть розірваною футболкою.

І дивися, чи є хоча б краплина світла. Це — орієнтир і шанс.

Важливо Як уберегтися від "шахедів" і ракет: 6 простих порад про те, як поводитися під час обстрілів

Не втрачай часу. Рятувальники кажуть: виживають ті, хто рахують час, співають подумки, слідкують за пульсом — не дають мозку зійти з розуму. Завал — це ізоляція, і психіка починає "плавитись".

Якщо ти втримуєш свідомість перші 3–5 годин — твій шанс зростає в рази. Створюй собі якорі, навіть якщо це просто підрахунок вдихів — це рятує.

І найголовніше — не роби головної помилки: не думай, що тебе не шукають.

Ти думаєш: "Навіщо чекати?"

Але рятувальник каже: "Ми розгрібаємо руками, спимо по 30 хвилин, шукаємо за запахом, за теплом, за будь-якою ознакою. Ти можеш бути дуже глибоко, але ми йдемо до тебе. Якщо ти здасися — ти помреш ще до того, як ми простягнемо руку".

Впевнені, що в екстремальну хвилину дієте правильно? Збережіть це.

Бо ніхто не знає, коли тиша стане пасткою.

Але це можливість дізнатись, як її пережити.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо "Не встигли дістатися укриття": історія школяра, який врятував друга з-під завалів (фото)