Касьянов пояснив, чому Україна не готова експортувати зброю

Український офіцер і фахівець із аеророзвідки Юрій Касьянов поставив під сумнів доцільність дозволу на експорт військової продукції з України, вказавши на брак масштабного виробництва сучасного озброєння та обмежені можливості оборонної промисловості.

Про це він написав у своєму Telegram-каналі, відреагувавши на дискусії щодо можливості дозволу експорту українського озброєння з метою підтримки національного виробника в умовах браку державних замовлень.

На думку Касьянова, хоча ідея експорту військової техніки може виглядати привабливою для підтримки національного ВПК, у нинішніх умовах вона практично не має підґрунтя. Він звернув увагу на те, що Україна не виробляє повний спектр озброєння, зокрема танки, бойові машини піхоти, літаки, вертольоти, більшість ракет і навіть стрілецьку зброю з боєприпасами.

Серед позицій, які теоретично можна було б експортувати, Касьянов назвав дрони, міномети, станції радіоелектронної боротьби та розвідки. Водночас він зазначив, що й у цьому сегменті існує низка суттєвих обмежень

"І морські, і наземні, і повітряні дрони на 90–95% складаються з китайських (і не тільки) комплектуючих", — констатував Касьянов. Українські виробники, за його словами, виготовляють лише частину електроніки, програмне забезпечення, корпуси й рами — теж із імпортних матеріалів, а бойові частини часто збираються вручну із сумнівною якістю й безпекою.

Він також наголосив на низькій технологічності певної продукції, яка виготовляється у воєнний час, без дотримання стандартів і технічних умов. "Це часто вироби з фанери, пінопласту, паперу", — додав Касьянов і зазначив, що така зброя швидко старіє і непридатна для транспортування чи зберігання за мирних умов.

На переконання Касьянова, потенційним покупцям із Заходу не потрібна така продукція, оскільки вони мають власні потужності й кращий доступ до комплектуючих.

Загалом, за його словами, нині Україна не має достатньо якісної та стандартизованої зброї для повноцінного експорту. За винятком кількох великих виробників, які виготовляють дорогі зразки озброєння й мають стабільні державні контракти

"За великим рахунком, нам нічого продавати. Крім окремих маститих виробників, які роблять дуже дорого, але при цьому не відчувають нестачі в державних контрактах, що є дивною випадковістю, інші можуть запропонувати, можливо, дуже ефективне озброєння для конфлікту "тут і зараз", оскільки з часом їхні рішення швидко застаріють", — розповів Касьянов.

Єдиним справді цінним ресурсом, який має Україна, експерт вважає унікальний бойовий досвід.

"Єдине, що цікавить наших партнерів, — це наш досвід ведення сучасної високотехнологічної дронової війни", — підкреслив Касьянов. Він зауважив, що цей досвід є безцінним і міг би стати вагомим експортним активом, однак наразі Україна передає його "задешево за мізерні подачки".

Нагадаємо, коментуючи перспективу відкриття експорту військової продукції, у квітні міністр з питань стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін заявив, що Україна зосереджує зусилля на повному завантаженні вітчизняного оборонного виробництва. За його словами, пріоритетом залишається постачання озброєння до Сил безпеки й оборони, а не його експорт.

Український оборонно-промисловий комплекс демонструє вражаючі темпи розвитку: за два роки кількість виробників БПЛА зросла в 12 разів! Але чи готова Україна стати постачальником зброї для країн НАТО?

Ідея експорту виглядає дуже привабливою. Однак є і ризики.

Про те, які є альтернативні механізми експорту озброєння, — в статті "Україна може стати постачальником зброї для країн НАТО" розповідав керівник сектору "Оборонна політика" BRDO Тарас Ємчура.