Перший "сигнал лиха" від Землі пролунав 130 років тому: вчені не змогли його розшифрувати

Якби вчені 19 століття могли використовувати сучасні інструменти для вивчення атмосфери, вони могли б помітити найбільш ранні ознаки серйозного зсуву: ще 130 років тому діяльність людини, така як спалювання вугілля і деревини, вже почала змінювати клімат Землі, пише Science Alert.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Перший "сигнал лиха" Землі

У нещодавньому уявному експерименті команда, що вивчає Землю й атмосферу, виявила, що за наявності правильного обладнання люди гіпотетично могли б виявити перші етапи кліматичного зсуву приблизно до 1885 року — якраз перед винаходом автомобілів на викопному паливі.

Результати нової роботи показують, що помітний вплив людини на земну атмосферу, імовірно, існував уже понад 130 років тому.

Насправді теплоутримуючі властивості вуглекислого газу було виявлено лише в середині 1800-х років. Викиди цього газу зростали внаслідок промислової революції в Європі, і лише в 1970-х роках систематичні наукові дослідження справді почали розкривати його роль у сучасній зміні клімату.

Виявлення початку кліматичної кризи

У гіпотетичному сценарії вчені припустили, що дослідники були здатні проводити точні вимірювання глобальних атмосферних змін до 1860 року, оснастивши їх приладами, такими самими надійними, як сучасні супутникові мікрохвильові радіометри та сучасні оцінки змін кислого газу за крижаними кернами й стратосферними шарами.

Потім автори застосували заснований на шаблонах метод "відбитків пальців", щоб розділити антропогенний і природний вплив на клімат. Попри загальне потепління, спричинене парниковими газами, ранній сигнал попередження про зміну клімату фактично набув би форми стратосферного охолодження. Це пряма радіаційна відповідь на викиди людиною вуглекислого газу та інших парникових газів, а також на втрату озону, спричинену людиною.

Вплив парникових газів на Землю

Відомо, що парникові гази затримують випромінювання з поверхні планети в нижньому шарі атмосфери — тропосфері. Вони також збільшують відбивну здатність наступного шару — стратосфери — змушуючи тепло відбиватися від неї та повертатися до Землі.

Водночас виснаження озонового шару знижує здатність стратосфери поглинати променисте тепло. У результаті отримуємо ефект охолодження стратосфери, тоді як тропосфера нижче починає нагріватися. Стратосфера також менше схильна до впливу погодних коливань, що відбуваються в тропосфері нижче, що ускладнює виявлення довгострокових кліматичних моделей за наземними вимірюваннями.

У результаті автори дослідження стверджують, навіть якби наші можливості моніторингу в 1860 році не були глобальними, а високоякісні вимірювання температури стратосфери існували тільки для середніх широт Північної півкулі, все одно було б можливо виявити викликане людиною охолодження стратосфери до 1894 року. Для порівняння, це через 34 роки після передбачуваного початку моніторингу земного клімату.

Утім, ми ніколи не дізнаємося, чи могло це знання запобігти наслідкам кліматичної кризи, з якою вже зіткнулася планета.

Раніше Фокус писав про те, що енергетичний дисбаланс Землі подвоївся за останні 20 років: що не так із планетою.