Успіх США на Близькому Сході відкриє Трампу шлях до Путіна
Згода Президента США Дональда Трампа на ухвалення Конгресом закону про вторинні санкції проти Росії, про що недавно повідомив сенатор Ліндсі Грем, звичайно, краще, ніж нічого. Проте після пом’якшення законопроєкту, що залишає рішення про введення санкцій за Президентом, ситуація радикально не зміниться. Президент і зараз має таке право.
Готовність Трампа підтримати закон пов’язана більше з бажанням знизити тиск на себе з боку внутрішніх і зовнішніх сил, ніж із наміром посилити тиск на Росію. Водночас бажання Президента мати конгресове прикриття у разі потреби введення «пекельних» санкцій проти торговельних партнерів Росії цілком зрозуміле. Вторинні санкції можуть негативно вплинути на економіку США. Трамп уже намагався шантажувати Пекін тарифами – із відомим результатом.
Щодо Путіна Трамп поки не змінює своєї м’якої позиції. Замість посилення тиску він знову висловлює розуміння складної ситуації, в яку Путін сам себе загнав війною. Також незрозумілими та необґрунтованими є заяви Трампа про прогрес у переговорах між Україною і Росією, його наполягання на їх безумовному продовженні, а також сумніви в ефективності додаткових санкцій, які нібито можуть ускладнити мирний процес і посередництво США.
Позиція сили, яку Трамп показав щодо Ірану, не поширюється на Росію. Більше того, у США ця позиція часто використовується проти нього самого – для політичних маніпуляцій і зниження рейтингу.
Нещодавно відбувся повторний вкид розвідданих у ЗМІ, що американські удари по ядерних об’єктах Ірану мали значно менші наслідки, ніж очікувалося. Дані були фрагментарними і базувалися на розмовах з іранськими чиновниками без пояснень, чого саме вони очікували і чому прогнози не справдилися. Однак, на рейтинг впливає.
Критика дій Трампа щодо Ірану з боку американських ЗМІ, а також деяких його соратників, не сприяє жорсткішій позиції щодо Росії. За даними опитування Economist/YouGov від 24 червня, рейтинг схвалення його дій після авіаударів по Ірану впав до рекордних 40%, тоді як 54% висловили несхвалення. Публікації розвідданих, які вказують на неефективність його кроків, лише підливають масла у вогонь.
Від успіху США на Близькому Сході залежить готовність Трампа до рішучих дій і в Україні. Уникнення відновлення взаємних обстрілів між Ізраїлем та Іраном, а також прогрес у підписанні нової угоди з Тегераном підвищують шанси, що Вашингтон нарешті застосує підхід «з позиції сили» і щодо Путіна. Це також збільшує шанси України на закупівлю американської зброї, що стане додатковим стимулом для Кремля завершити війну.
