Орбан проиграл "геям и украинцам". Как запрет прайда объединил Будапешт против власти Венгрии

"Прайд перетворився на похоронну процесію режиму Орбана".

Під таким заголовком вийшла редакційна стаття HVG – одного з ключових незалежних видань Угорщини – з оцінкою подій минулих вихідних.

Ця оцінка до певної міри спрощена.

Гарантії того, що Віктор Орбан та його партія "Фідес" програють вибори, немає і досі.

До виборів ще 9 місяців, що багато для політичного життя; до того ж ніхто не знає, на які порушення можуть піти "вічний прем'єр" Угорщини та його команда, щоби втримати владу.

Але те, що Орбан зробив великий крок до поразки – незаперечно.

Щорічний прайд у столиці Угорщини став подією, яка об'єднала у протесті проти уряду Орбана навіть тих, хто ніколи не відстоював права ЛГБТ+.

На вулиці вийшли понад 100 тисяч людей – неймовірна кількість як для маршу на захист прав меншин.

Бо більшість мали іншу мотивацію.

Вони пішли не тільки і не стільки за цінності прайду, а.

для того, щоби показати Орбану, що він втрачає владу.

Будапешт завжди був набагато більш антиорбанівським, ніж решта Угорщини.

Тут далеко не вперше збираються великі антиурядові демонстрації, але ця стала особливою – бо була забороненою.

Учасників попередили про штрафи і навіть тюремне ув'язнення.

Було відомо, що учасників будуть ідентифікували за допомогою штучного інтелекту.

Ані це, ані ймовірність насилля під час ходи не зупинили прагнення угорців "показати середній палець" Орбану.

В уряді усвідомлюють, що це серйозна криза, і намагаються її подолати, перебираючи варіанти – від замовчування (безглуздий крок, зважаючи на масштаби) до спроб пов'язати рекордну демонстрацію підтримку ЛГБТ+ з Україною (улюблений хід Орбана останнім часом).

Але наразі – без успіху.

Пояснюємо, що ж насправді відбулося у Будапешті.

Заборона, яка не працює.

Тут варто додати, що Угорщина не завжди була такою антиліберальною, як ми звикли бачити її за Орбана.

Прайди у Будапешті проводять ще з 1990-х.

Цьогорічний був 30-м, ювілейним.

Та й сам Віктор Орбан понад 30 років тому розпочинав кар'єру політика як ліберал і створив свою партію "Фідес" як ліберальне об'єднання.

Однак згодом Орбан зрозумів, що в Угорщині вигідніше бути консерватором, і розвернув ідеологію своєї партії на протилежну – аж до запровадження у конституцію Угорщини правок, які у Брюсселі вважають гомофобними.

Питання про те, чи є ця позиція щирою, посилилися після того, як один із засновників "Фідес" (і відповідно, один із найближчих соратників Орбана) Йожеф Саєр опинився у центрі гей-скандалу.

Втім, Орбан унаслідок цього відчув потребу відновити довіру консервативного електорату і обрав лінію ще більшого тиску на ЛГБТ.

У 2025 році керівна партія Угорщини знову внесла зміни до конституції, що встановили політику "захисту дітей від ЛГБТ".

Нову норму відразу почали втілювати у життя.

Поліція оголосила про своє право превентивно забороняти масові зібрання, якщо поліцейські вирішать, що ті містять елементи "гей-пропаганди".

Наприклад, угорцям заборонили проводити мітинг проти гомофобії.

У тому, що заборонять також прайд, не було сумніву від початку.

Власне, для цього конституцію і змінювали.

Угорський прем'єр мав на меті перетворити цю заборону на свій піар – мовляв, він рятує націю від ЛГБТ-пропаганди.

Однак замість тріумфу це стало іміджевою катастрофою для Орбана.

По-перше, це створило медійну картинку: вказівки влади в Угорщині вже не сприймають всерйоз.

Не спрацювали ані попередження з боку уряду та прем'єра, ані вимога поліції відмовитися від прайду, ані судова заборона.

Опозиційний мер Будапешта Гергей Карачонь відверто знущався з уряду.

А отже, "поліція заборонила неіснуючий мітинг".

По-друге, перестали працювати не лише вказівки, а й погрози.

Поліція, відчайдушно намагаючись втілити свою заборону, перейшла до залякування будапештців.

Лунали попередження про тюремні терміни для всіх причетних до організації прайду і великі штрафи для тих, хто до нього долучиться.

На вулицях, де мала йти хода, за кілька днів до неї демонстративно розмістили камери, під'єднані до системи розпізнавання обличчя.

А ультраправі групи, яких вважають здатними до насилля проти демонстрантів (як-от неонацистська партія Mi Hazánk), отримали дозвіл на акції протесту за маршрутом прайду.

Спершу це дійсно налякало.

Незалежні медіа та експерти всерйоз обговорювали, які з елементів погроз можуть бути втілені та в якому масштабі.

Але день прайду засвідчив, що люди не бояться режиму.

Це – лише невелика частина демонстрації, що розтягнулася на два береги Дунаю та перевершила сподівання організаторів.

Rudolf Karancsi/Associated Press/East News.

Незалежні медіа, такі як HVG, оцінюють чисельність у "понад 100 тисяч", і ця цифра не видається перебільшеною.

А погрози каральними заходами перетворилися на тему для жартів.

"Давайте подякуємо поліції за наші чудові фото з AI-камер, які вони зробили", – звертався до мітингарів зі сцени Гергей Карачонь.

Диктатор перестав бути страшним і став смішним – а це відома ознака падіння режиму.

І, нарешті, по-третє.

Орбан перетворив прайд на протест проти себе.

Чисельність мітингу в суботу була в рази вищою за чисельність попередніх прайдів.

А зараз вийшли, бо їхній протест спрямований проти режиму Орбана загалом.

І – навряд чи це стало збігом – з різних куточків Угорщини почали надходити відео, як молодь на вечірках, фестивалях скандує лозунги проти "Фідес".

Таке собі наочне втілення принципу про диктатора, з якого починають сміятися.

Мастурбація на користь Орбана.

Угорська влада, що стикнулася з негативною тенденцією, почала шукати вихід з іміджевої кризи.

І відчувалося, що чіткого розуміння, що робити, там не мають.

Спершу сюжети були присвячені тому, що прайд став катастрофою для Будапешта і його мешканців, які геть не підтримали ідею.

Причому слово "катастрофа" – це цитата.

Мовляв, саме так його характеризують містяни, пише Mandiner, видання молодіжного крила угорської партії влади.

Ще один популярний наратив у провладних виданнях – що прайд об'єднав підтримку геїв та українців.

"У промові наприкінці прайду мер Будапешта Гергей Карачонь підтримав ЛГБТ-пропаганду та Україну", – обурюється видання Magyar Nemzet, яке в Угорщині називають "улюбленою газетою Орбана".

MN, a також низка інших видань (до прикладу, Origo) наводять цитату Карачоня:.

"У той час як влада [Угорщини] знущається над боротьбою народу за свободу, ми не плутаємо агресора з жертвою і залишаємося на боці України".

На думку журналістів цей вислів, напевно, мав би обурити читача.

Втім, навряд чи це було ефективно – тож вже наступного дня урядова преса перестала на цьому наголошувати.

Так само з новин дуже швидко зникла теза про те, що прайд нібито був погано організованим і що демонстранти нібито були обурені (новини про це, як-то матеріал MN, викликали насмішки в інших медіа).

Єдине, що рятувало пропаганду Орбана – це історія про мастурбацію.

Це не жарт, а реально топтема абсолютно усіх угорських проурядових медіа без винятку.

Під час прайду угорська поліція опублікувала пресреліз про затримання 36-річного чоловіка, який, як стверджується мастурбував "на громадській лавочці" в центрі міста, на перетині вулиць Шо та Пальне Вереш.

І хоча навіть за офіційними даними цей інцидент відбувся поза трасою прайду, а також за годину до того, як хода розпочалася (а отже, є подією, взагалі не дотичною до масового зібрання) – згадка про цей інцидент стала обов'язковим елементом повідомлень про прайд в проурядових медіа.

За ознакою того, чи розповідало видання про "мастурбацію на прайді", або як мінімум у контексті прайду – можна відокремлювати, чи є сайт, або телеканал, або радіо проурядовим, чи ні.

Навіть ті рідкісні проурядові видання, які взнавали, що чоловіка затримали за "негідні дії" ще до того я учасники прайду зібралися разом – все одно знаходили пояснення, чому це, мовляв, пов'язані речі.

"Якщо ми будемо підтримувати сексуальні збочення, то угорці будуть стикатися з такими проблемами все частіше і частіше", – пояснює це Mandiner.

Втім, епізод з мастурбацією не дозволяв владі пояснити своїм виборцям, що ж відбулося.

Так, наступного ранку суспільний мовник (в Угорщині він повністю підконтрольний уряду) вирішив просто замовчати рекордну демонстрацію у Будапешті (натомість на поширення фейку про Євро.

Правду ефірний час у тому ж випуску знайшовся).

Це, втім, викликало ще більше питань до влади – бо подія була надто очевидною і стала надто відомою, а відео, на якому центр переповнений людьми, потребували пояснень.

Зрештою уряд зупинився на такому варіанті: прайд дійсно був масовим, але сталося це через те, що його підтримали всі опозиційні партії, включно з основним противником Орбана, Петером Мадяром.

Про це заявив сам Віктор Орбан, його політдиректор Балаш Орбан, керівник офісу Орбана Гергей Гуляш тощо.

А отже – мовляв, вся опозиція Угорщини – прибічники геїв.

Удар по владі.

Це пояснення має ваду: воно є очевидно неправдивим.

Бо як раз Петер Мадяр, якого Орбан найбільше хотів "вколоти", став єдиним з опозиційних лідерів, хто не прийшов на прайд, розуміючи, що це буде використане як привід для атаки для нього.

Це сталося і цього разу.

Не ставши на сторону ЛГБТ-спільноти настільки, щоби це вплинуло на його правих, консервативних виборців – Мадяр розкритикував Орбана за те, що він послаблює країну, бо робить ставку на ворожнечі між різними групами угорців (і це до слова, правда; це завжди було в основі стратегії Орбана)м.

А опозиція, мовляв – об'єднує людей проти спільного ворога.

У тому числі на суботній демонстрації, яка перетворилася з прайду на протест проти влади.

"Орбан став королем європейського прайду.

Досі нікому не вдавалося мобілізувати проти себе таку велику кількість людей, як зробив він цієї суботи", – заявив Мадяр.

Але головне – це те, що прайд довів слабкість Орбана.

Бо той факт, що уряд дійсно намагався заборонити прайд, але не зміг цього досягти – є очевидним.

"Державний апарат вже не виконує його безпідставні накази, а в деяких випадках йде проти Орбана… А ще вчора стало зрозуміло, що поліція не бажає йти за прем'єр-міністром у нелегальне становище", - заявив Мадяр.

Ця заява помітно перебільшує проблеми уряду, але б'є Орбана у дійсно болюче місце.

Угорські політологи сходяться на тому, що уряд не має стратегії захисту.

Не має контраргументів, у ситуації коли особисто Орбан об'єднує у протистоянні проти себе таку кількість людей, що це стає неможливо приховувати.

Угорське "Радіо свобода" цитує політичного аналітика Золтана Васалі, який з цим погоджується, і каже, що люди у Будапешті вийшли на вулицю "не через ЛГБТ, а через те, що дії уряду.

"Те, що сталося в суботу ввечері, безперечно має велике політичне значення і свідчить про провал партії Фідес", – каже він.

Замість того, щоб продемонструвати силу та отримати політичну вигоду, уряд об'єднав противників, – погоджується інший політичний аналітик Золтан Лакнер.

Причому Орбан втратив підтримку також на правому фланзі, серед своїх ключових прибічників, які чекали, що уряд зможе зупинити прайд – але цього не сталося.

На цьому фланзі ефективніше за Орбана виявилася неонацистська партія Mi Hazánk, члени якої все ж перекрили один з мостів Будапешта, міст свободи, і змусили демонстрантів змінити маршрут.

Тепер Mi Hazánk б'є Орбана з іншого боку, розуміючи, що це для них – ідеальна можливість відкусити частинку рейтингу влади перед наступними виборами.

"Попри гучні заяви, Орбан і Фідес знову відмовилися захищати нормальність, а закон, який вони ухвалили, не виконується", – публічно обурився заступник голови партії Ело Новак.

Словом, історично масштабний прайд зіграв на руку більшості гравців.

Ультраправі Mi Hazánk показали себе єдиною силою, що протидіє ЛГБТ не лише не словах.

Ліберали та ліві, які йшли у колонні прайду, показали, що лишаються в грі та можуть вести тисячі людей, навіть якщо не всі ці люди голосуватимуть за них.

Петер Мадяр і його партія Тиса зміг уникнути своєї радикалізації і переконали широкі верстви угорців, що Орбана вже не варто боятися.

Єдиний, хто серйозно програв за підсумками суботнього прайду – це Орбан.

Причому у русі чинної влади Угорщини до поразки цей удар цілком може виявитися переламним.

Сергій Сидоренко,.

редактор "Європейської правди".