/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2Fac73e8b680ef2d614521f98b69dd2b18.jpg)
США зупинили постачання ракет: як це позначиться на ППО України і де ситуація критична
В умовах офіційного припинення поставок ракет і боєприпасів зі США українська система протиповітряної оборони може виявитися частково обеззброєною. Йдеться не тільки про ЗРК великої дальності, такі як Patriot, а й про переносні комплекси, що використовують американські ракети.
Відсутність регулярних поставок боєприпасів робить будь-який ЗРК — від ПЗРК Stinger до Patriot — небоєздатним. Аналітики Defense Express у зв'язку з цим у своєму матеріалі пишуть, що дефіцит ракет уже став причиною появи в Україні модифікованих комплексів, як-от FrankenSam, коли радянські ЗРК "Бук-М1", адаптовані під ракети AIM-7 американського виробництва.
На думку авторів публікації, рішення США загрожує одразу двом рівням української ППО. Якщо йдеться про середню та дальню дистанції перехоплення, то під загрозою залишаються зенітні комплекси Patriot, NASAMS і HAWK — усі вони використовують виключно американські ракети GEM-T/MSE, AIM-120 і MIM-23.
На другому рівні знаходяться американські Stinger, які застосовуються бійцями Сил оборони на передовій. Сюди ж можна віднести рухомий комплекс Avenger з ракетами Stinger, а також Vampire під APKWS.
ППО неамериканського походження
У цьому випадку викликає інтерес системи, які використовують боєприпаси, створені не американськими зброярами.
На нижньому рівні ієрархії розташовуються ПЗРК: польські Piorun, французькі Mistral, шведські RBS-70, британські Martlet (LLM). Також зберігається ймовірність наявності ракет до радянських ПЗРК "Голка" і "Стріла".
У категорії ЗРК ближньої дії (до 10 км) виділяються: британський Stormer з ракетами Martlet і Starstreak, німецький варіант на пікапах під ракети FZ275 LGR від Thales, позначений як Raketenwerfer 70mm. Українська ППО також спирається на модернізовані радянські ЗРК "Оса", переведені на ракети Р-73. Інтерес представляє і британська розробка Gravehawk — контейнерне рішення під ті ж ракети.
На наступному рівні — ЗРК малої дальності (до 20 км): німецькі IRIS-T SLS, британські Raven з ASRAAM, а також іспанські Spada, які, незважаючи на анонси, так і не були помічені на фронті. Радянські С-125 і "Тор" потенційно все ще в строю, за умови наявності ракет. Тут американських аналогів, фактично, немає, якщо не враховувати згадані "Franken-Буки" з ракетами AIM-7.
Криза в сегменті середньої та великої дальності
Найгостріша ситуація, підкреслили експерти, спостерігається серед ЗРК середньої дальності. Єдиний неамериканський ЗРК — німецький IRIS-T SLM. Усі інші: норвезький NASAMS (AIM-9, AIM-120), американський HAWK, залежать від поставок зі США. Крім того, радянські комплекси С-300П і "Бук" теж стикаються з дефіцитом ракет.
У категорії ЗРК дальньої дії з протиракетними можливостями справи йдуть не краще. Попри наявність Patriot і SAMP/T, кількість комплексів і особливо наявність ракет до них викликають побоювання. Відомо, що передано лише близько 2 батарей SAMP/T, і близько 10 Patriot, при цьому запаси ракет обмежені.
На закінчення аналітики резюмують — українська ППО сьогодні значною мірою спирається на американські ракети: Stinger, APKWS, AIM-7, HAWK, GEM-T, MSE, AIM-9, AIM-120. Останні, до речі, використовуються і в винищувачах F-16, без яких вони втрачають бойову цінність. Лише в сегменті зенітної артилерії та ближнього радіусу дії спостерігається відносно менша залежність від США.
Таким чином, поточна ситуація підкреслює необхідність для України диверсифікувати джерела постачання, розвивати власне виробництво і шукати альтернативні рішення, здатні забезпечити стійкість ППО.
Нагадаємо, США ухвалили рішення призупинити постачання Україні ракет для систем ППО, а також інших високоточних боєприпасів на невизначений термін. За словами прессекретаря Білого дому Анни Келлі, адміністрація Дональда Трампа хоче "поставити інтереси США на перше місце".

