7 давніх українських жіночих імен, які знову в моді

Юстина (Устина)

Це ім'я латинського погодження, яке виникло на основі чоловічого імені Юстин. Воно перекладається як "справедлива" і символізує рівновагу, чесність та внутрішню гідність.

Євдокія

У народі також відома як Дуня. Ім'я з візантійською історією та грецьким походженням. У різних тлумаченнях воно означає "та, що має добру славу", "благословенна" або ж "милостива".

Стефанія

Ім'я грецького походження, як жіночий відповідник імені Стефан. Воно часто асоціюється з сильною натурою, впевненою в собі й амбітною. Така жінка ніби втілює "вінець творіння".

Параскева (Параска)

Ще одне ім'я з грецького світу, у буквальному перекладі означає "п'ятниця" або "день перед святом". Так звали одну з найшанованіших християнських мучениць. У народні Параскева-П'ятниця була покровителькою жінок, торгівлі, рукоділля та родинного достатку.

Мирослава

Слов'янське ім'я, яке вживалося ще з часів Київської Русі. Воно поєднує в собі два важливі поняття: мир і славу. У перекладі його можна трактувати як "та, що прославляє мир" або "відома своєю миролюбністю".

Квітослава

Рідкісне слов'янське ім'я, утворене зі слів "квіто" (квітка) і "слава", тож може означати як "та, що славиться красою", так і "квітуча велич". Ідеальний вибір для тих, хто шукає ніжне і водночас сильне ім'я.

Меланія

В народі дівчат з таким ім'ям кличуть Мелашка чи Маланка. Воно походить із грецької мови й означає "темна" або "чорна". В Україні ім'я набуло особливе звучання завдяки святу Маланки – яскравому зимовому обрядові з піснями, танцями й перевдяганнями перед Щедрим вечором, що зберігся ще з дохристиянських часів.

Зауважимо, що напередодні наша редакція також писала про тисячолітні українські імена, які майже зникли.