Соціальна несправедливість пенсій в Україні: що потрібно врахувати при реформуванні

Починаючи з 2022 року в Україні спостерігається різке зростання (у 2,5 разу) кількості осіб із зарплатою вище 160 тис. грн (максимальна база нарахування ЄСВ), тобто з частиною з якої не сплачується єдиний соціальний внесок. І це створює додаткове навантаження на бюджет Пенсійного фонду, пише Андрій Павловський, експерт з питань соціальної політики, в статті "Пенсійна рулетка. Чому реформа під час війни може залишити українців без копійки на старість". 

На його думку, ще одна значна проблема полягає в разючій диспропорції в оплаті праці між керівниками держпідприємств, членами наглядових рад, працівниками центральних органів влади та працівниками реального сектора.

"Ця диспропорція має негативний мультиплікативний ефект — нерівності в зарплатах викликають ще більші нерівності у пенсійному забезпеченні", - пише автор. 

Крім того, середній розмір довічного утримання суддів наприкінці 2024 року сягав 99,74 тис. грн на місяць — у 17 разів більше за середню пенсію і в 42 рази більше за мінімальну пенсію для непрацюючих.

Потрібна реформа

Реформи повинні вирішити такі проблеми: створення передумов для сталого розвитку економіки і, як наслідок, для розвитку пенсійного забезпечення на основі державного і недержавного пенсійного страхування; вдосконалення системи управління пенсійним забезпеченням.

Для посилення соціального захисту громадян необхідно дотримуватися єдиних принципів реалізації процесу реформування пенсійної системи України, до яких можна віднести:

• економічну обґрунтованість і фінансову спроможність пенсійної системи;
• соціальну справедливість — один закон для всіх та однакові правила і одна формула нарахування пенсій для всіх без винятку; унеможливлення існування привілейованих груп спецпенсіонерів, що отримують пенсії за окремими законами, наприклад таких, як колишні прокурори, поліцейські, судді;
• розуміння та підтримку пенсійної реформи широкими верствами населення;
• добровільність і свободу вибору, підвищення зацікавленості та відповідальності громадян за свій добробут у старості;
• сприяння економічному розвитку країни та зростанню національних заощаджень.

З іншими статтями автора можна ознайомитисяза посиланням.