Танення льодовикових щитів здатне спричинити частіші та сильніші вулканічні виверження. До такого висновку дійшли американські геологи, які вивчали вплив зміни клімату на вулканічні системи у Південній Америці, повідомляє Phys.org.
Геологи з Університету Вісконсин‑Медісон, співпрацюючи з колегами з університетів Каліфорнії, Ліхаю й ін. під керівництвом Пабло Морено‑Єгера, представили на конференції Goldschmidt у Празі результати досліджень, які показують: танення льодовикового покриву на чилійських вулканах спричиняє збільшення частоти і вибуховості вивержень. Це підтверджено аналізом шести вулканів у Чилійських Андах за допомогою точного датування попередніх вивержень та аналізу магматичних кристалів.
Команда вивчила вулкани під Патагонійським льодовиковим щитом, включно зі сплячим Мочо‑Чошуенко. Встановлено, що в момент піка останнього льодовикового періоду (26 000-18 000 років тому) льодовиковий покрив, глибиною 10-15 км, стримував виверження та накопичував підземну магму під високим тиском. Коли лід відступив, зменшення ваги на кору викликало швидке зниження тиску і звільнення газів із магми, що сприяло вибуховим виверженням. Цей механізм вже відомий в Ісландії з 1970-х років, але нове дослідження – перше, що демонструє його в континентальних вулканічних системах.
“Льодовики, як правило, пригнічують обсяг вивержень вулканів під ними. Але оскільки льодовики відступають через зміну клімату, наші результати свідчать про те, що ці вулкани продовжують вивергатися частіше та з більшою вибуховістю”, – говорить Морено‑Єгер.
Вчені попереджають, що відступ льодовиків та посилення вулканічної активності може відбуватися не лише в Ісландії, а й в Антарктиді, Північній Америці, Новій Зеландії та на Далекому Сході росії. Для науки реакція вулканів на танення льодовиків дуже швидка, але сам перебіг змін в магматичній системі відбувається досить повільно – протягом сотень років. Це дає можливість вчасно відстежувати процес і завчасно попереджати про небезпеку.
Науковці підкреслюють, що посилення вулканічної активності може впливати на клімат у всьому світі. Після вивержень у повітря потрапляють аерозолі – дрібні частинки в газах, які тимчасово знижують температуру на планеті. Таке явище помітили після виверження вулкана Пінатубо у 1991 році. Тоді середня температура на Землі знизилася приблизно на 0,5°C. Але якщо виверження повторюються часто, ефект може змінитися на зворотний.
Результати показують зворотний циклічний механізм: танення льодовиків підвищує активність вулканів, а вулкани, після виверження можуть додати парникових газів, стимулюючи ще більше танення. Це ускладнює кліматичні прогнози та порушує питання екологічної безпеки в регіонах з льодовиковим покривом.
Супутники програми DMSP США десятиліттями забезпечували критично важливі дані для моніторингу морського льоду в Арктиці та Антарктиці. Їхнє вимкнення до кінця липня 2025 року може порушити безперервність кліматичних спостережень і ускладнити оцінювання темпів танення льодовиків. Науковці попереджають: це ставить під загрозу глобальну "систему раннього попередження" змін клімату.