Чому у Словенії підняли питання про вихід з НАТО і якими наслідками це загрожує

Досить несподівано, але вже незабаром "слабкою ланкою" НАТО може стати Словенія.

Адже у цій маленькій пост'югославській країні має пройти референдум про готовність збільшити видатки на оборону до рівня, визначеного самітом НАТО у Гаазі.

І з високою ймовірністю пройде ще один – про вихід з Альянсу.

Про ситуацію у Словенії і можливі сценарії розвитку подій – в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Шантаж виходом з НАТО: чому у Словенії поставили під сумнів членство країни в Альянсі.

Далі – стислий її виклад.

Словенія – країна, яка не відчуває загрози з боку РФ.

І вже давно не відчуває загроз з боку колишньої метрополії – Сербії.

Як наслідок, Словенія стала членом НАТО лише у 2004 році – напередодні вступу до ЄС.

А головне – ніколи не була "відмінником" виконання нормативу про 2% від ВВП на оборону.

Звичайно, що задекларовані НАТО плани збільшити витрати на оборону стали викликом і для цієї країни.

Тим більше, що на її чолі наразі стоїть лівоцентристська коаліція, де дві партії: соціал-демократи та Levica – вкрай критично ставляться до збільшення оборонних витрат.

А Levica, на додачу, є противником членства країни у НАТО і під час коаліційних перемовин довгий час вимагала проведення обов’язкового загальнонаціонального референдуму з цього питання.

Тим не менш, прем’єр-міністр Словенії Роберт Голоб домовився про поступовий план підвищення цих видатків – щороку вони мають зростати на 0,2 пункту, внаслідок чого до 2030 року мають досягти 3% від ВВП.

А головне – зумів домогтися схвалення цього плану урядом, подолавши опір своїх коаліційних союзників.

Але далі сталося неочікуване.

4 липня парламент Словенії ухвалив постанову, яку винесли депутати від Levica, про проведення загальнонаціонального консультативного референдуму щодо збільшення витрат на оборону.

Винесене на референдум питання сформульоване так, що майже гарантовано отримати відповідь "Ні".

"Чи підтримуєте ви збільшення витрат Словенії на оборону, щоб до 2030 року вони досягли 3% ВВП на рік, що наразі становить приблизно 2,1 мільярда євро?" – так має звучати питання референдуму.

Голова уряду заявив, що його партія вже найближчими днями подасть власну ініціативу щодо референдуму про членство Словенії в НАТО.

Роберт Голоб пояснює, що є тільки два шляхи: "Або ми залишаємося в НАТО та сплачуємо членські внески, або ми виходимо з Альянсу".

"Все інше – популістський обман громадян Словенії", – стверджує він.

В чому полягає стратегія прем’єра Голоба?.

Поставити питання таким чином, щоб виборець обирав між збільшенням витрат та виходом з Альянсу.

І хоча минулорічне опитування свідчить про підтримку більшістю словенців членства в НАТО, після збільшення рівня обов’язкових витрат на оборону картина може бути геть протилежною.

В умовах Словенії це означає, що на ці потреби має бути спрямовано близько 20% державного бюджету.

З такої ситуації, втім, є вихід – домовитися з опозицією, щоб відкликати рішення про перший референдум.

І відповідно – не виносити на голосування другий.

За даними словенських ЗМІ, саме таке рішення наразі обговорюють політики.

І цей шлях – однозначно найкращий і для Словенії, і для НАТО.

Адже якщо домовитися не вдасться, то референдуми у Словенії стануть справжнім подарунком для противників НАТО, насамперед для РФ.

І там спробують максимально скористатися новими можливостями розколоти Альянс.

Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка Шантаж виходом з НАТО: чому у Словенії поставили під сумнів членство країни в Альянсі.