Народилась у Харкові, але похована у Москві: як виглядає могила Водяницької, яка зіграла Зою Космодем'янську

Відомою акторкою у Радянському Союзі, яка народилась у Харкові, була не лише Людмила Гурченко. До таких належала й Галина Водяницька, втіливши образ Зої Космодем'янської у військовій драмі "Зоя". Вона померла у 2007 році у віці 88 років.

"Телеграф" розкаже більше про кар'єру акторки, головні ролі, а також де поховали українку.

Що відомо про Галину Водяницьку

Водяницька народилась у 1918 році у Харкові у сім'ї вчених-біологів. Її мати добре грала на фортепіано, а батько — співав, тож дівчину тягло до творчості. Галина вирішила, що стане акторкою після перегляду стрічки "Безрадісна вулиця" з Гретою Гарбо.

Водяницька успішно навчалась у школі та брала участь у наукових експедиціях. Після цього вступила на біологічний факультет Московського університету, а згодом — на фізичний факультет, але зрозуміла, що не це не її.

Так Галина спробувала вступити до Всеросійського університету на акторський факультет. Після читання монологу Соні з "Дяді Вані" українку прийняли до вишу без іспитів. Під час навчання Галина почала зніматися у кіно. Дебют відбувся у стрічці "Ми чекаємо вас з перемогою", де вона отримала роль дівчини.

Однак масштабну популярність Галина отримала після виходу художньої стрічки "Зоя". Там вона мала головну роль — московської школярки Зої Космодем'янської, яка стала партизанкою під час Другої світової війни. Фільм був популярним не лише у Радянському Союзі, але й у світі. Це принесло Водяницькій широку славу та Сталінську премію першого ступеня. Галина стала однією з перших радянських акторок, які з'явилися на Першому Каннському кінофестивалі в 1946 році.

Протягом кар'єри акторка працювала у Театрі імені Ленінського комсомолу, Ленінградському театрі комедії і Театрі-студії кіноактора. Галина реалізовувала себе у Ленінграді (Санкт-Петербурзі), адже вийшла заміж за режисера Сергія Васильєва, який тут мешкав.

Після смерті чоловіка у 1959 році Водяницька повернулась до Москви. Там вона влаштувалась на роботу у кіностудію імені Горького. Водяницька отримувала роль власниці салону у фільмі "Його час настане", американської журналістки — у "У дні жовтня", викладачки — у "Легке життя".

У 1971 році Водяницька з'явилась у фільмі "Лаутари" у ролі циганки Лянки, в яку закоханий головний герой — скрипаль Том Арістар. Також вона займалась озвучуванням фільмів.

Могила Галини Водяницької

Водяницької не стало 13 липня 2007 року в Москві. Тоді їй було 88 років. Галину поховали на Новодівичому кладовищі, на ділянці No 8. Прах акторки поклали в одну могилу з її другим чоловіком, режисером Сергієм Васильєвим і його братом. Чоловікам стоїть великий пам'ятник з барельєфами, а от Водяницькій — лише скромна гранітна плита з її даними.