У Болгарії виявили доісторичну зоряну мапу, вирізьблену в камені

Артефакт, на якому можна побачити декілька сузір’їв, датується періодом від пізнього неоліту до раннього залізного віку.

У Родопських горах на півдні Болгарії археологи виявили унікальний артефакт – камінь із вирізьбленою картою зоряного неба, що, ймовірно, є однією з найдавніших відомих спроб зобразити нічне небо в камені. Про це видання Arkeonews, якому дослідник Георгі Георгієв особисто надіслав заяву про знахідку.

Камінь розміром приблизно 2×3 метри лежить у лісі неподалік від фракійського некрополя. Його поверхня має 56 конічних заглиблень різного діаметру – 24 у північній частині та 32 в південній – що, ймовірно, символізують зорі різної яскравості. Зображення на камені дозволяють впізнати кілька сузір’їв, зокрема Велику Ведмедицю, Лева, а також, ймовірно, Кассіопею, Лебедя, Ліру та зоряне скупчення Плеяди. У центрі композиції проходить природна світла жила мармуру, яка, можливо, символізує Чумацький Шлях.

Датується кам’яна карта, за попередніми оцінками, приблизно 2000-500 роком до н.е. Це базується на близькості до інших археологічних пам’яток регіону, зокрема курганів і святилищ, попри відсутність кераміки чи органічного матеріалу для точного датування.

Дослідники припускають, що композиція відтворює нічне небо Північної півкулі в певні періоди року, й могла використовуватися як своєрідний зоряний годинник для відстеження сезонних змін.

Поруч із основним каменем виявили ще одну брилу з циліндричним заглибленням, орієнтовану на схід. Ймовірно, обидва об’єкти утворювали ритуальний або навігаційний комплекс.

Об’єкт досі не має офіційного статусу пам’ятки – дослідники закликають включити камінь до археологічного реєстру Болгарії. Наразі на місці проведено низку неінвазивних досліджень, зокрема GPS-картування, геологічні аналізи та спостереження за сходом сонця.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що у Британії знайшли черевики 46-го розміру з I століття.