Памʼяті співака, солдата Максима Остяка

Був непересічним колекціонером життєвого досвіду, людиною, що прагнула максимальної свободи та не терпіла рутини 

Максим народився 11 квітня 1987 року у Полтаві. Навчався в місцевій гімназії № 31 у математичному класі. Згодом закінчив Національний університет "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" за спеціальністю інженер-будівельник. 

У 2007 році переїхав до Києва. Чоловік працював різноробом у ТРЦ «Більшовик», пізніше був барменом у клубі «КультРа». Пробував себе також у підприємництві - відкрив кафе в Коблевому на Миколаївщині - однак справа не пішла. Працював деякий час в музеї історії України у Києві.  

Активний учасник Майдану з перших його днів. 18 лютого 2014 року в сутичці з "Беркутом" отримав перелом руки та травму голови.  

З початку повномасштабного вторгнення РФ Максим пішов добровольцем, брав участь в обороні Києва та у бойових діях в Ірпені як оператор дрона. 1 червня 2022 року вступив до 49-го окремого стрілецького батальйону ЗСУ "Карпатська Січ" 93-ї ОМБр.

Побратими згадують, що "Остін" був аж надто сміливим, із тих людей, які живуть однією хвилиною. Своїм життям він заперечував правила та прагнув долати будь-які обмеження чи формальності. Принаймні в його голові обмежень не було. 

"Опинившись на фронті, Максим проситиме близьких, аби не переживали і називатиме себе безсмертним. Він не раз дивом вислизав із рук смерті. Спочатку на Майдані, де дістав численні переломи та струс мозку, а згодом уже після початку повномасштабного вторгнення, коли під час оборони Київщини всього на кілька хвилин розминувся з ворожим прильотом", - йдеться в статті Олени Високолян в проєкті The Ukrainians Media. 

За її словами, Максим завжди згадував про Майдан як про особистий переломний досвід та переоцінку всього життя. Іншим переломним моментом в його житті стала музика. 

Після подій на Майдані разом із музикантом Євгеном Славяновим заснував гурт Reve ta Stohne. Максим умів грати на багатьох інструментах, в гурті ж виконував композиції горловим співом та грав на дримбі.  

"Вокалісти Максим Остяк та Женя Слов’ян перебували на станції київського метро «Тараса Шевченка», наспівуючи горловим співом різні мелодії, і подумали, що один із них реве, а інший стогне. Так і утворилася назва гурту. Згодом до них приєдналися перкусіоніст Максим Кудимець та басист Євген Котенко", - змальовує історію створення гурту Олена Високолян. 

Музиканти почали писати треки, відвідали з концертами багато міст України, низку фестивалів, а також виступали в Нідерландах, Франції та Польщі. 

"Макс вважав, що яке життя ти живеш, такою й буде твоя музика, - наводить The Ukrainians слова дружини Максима Ренати. -  Він мав ідею створити мистецький простір десь у селі і там вільно творити. …Він запалювався моментально, постійно генерував ідеї і тут таки брався їх втілювати, але рідко міг довести справу до кінця. Поєднував у собі протилежності - вільний, як вітер, мандрівний козак-характерник, колекціонер досвідів, людина, що прагнула максимальної свободи і не терпіла рутини. З іншого боку, він був типовим українцем, господарем, націоналістом, батьком, часто варив борщі, вдягав полотняний одяг, а на спині мав велике татуювання з тризубом". 

"Остяк у своєму житті, здається, займався всім чим тільки можна було. Яка б не була ситуація, його сміх заповнював завжди простір навколо. Він був таким особливим, такою складною, водночас простою людиною. Він був тим, хто любить... в ньому справді було багато любові до усього. Я його запам’ятала як людину, яка жила. І він буде залишатись жити в наших спогадах, історіях", - згадує подруга дитинства Дарья Черкашина. 

Друг Максима та учасник гурту "Reve ta Stohne", фотокореспондент Укрінформу Євген Котенко зазначає: "Вражало те, що він міг багато чого досягти і вмить з цим розпрощатись, абсолютно не жалкуючи про це".

Максимова креативність була помітною навіть на війні. Ще навесні 2022 року він придбав на зібрані кошти електробайк, щоб безшумно пробиратися на позиції, потім його досвід тиражували в ЗСУ.  

4 липня 2022 року Максим із побратимами пішов у свою останню розвідку поблизу села Дмитрівка Харківської області. При виході з бойового завдання група потрапила у ворожу засідку. Тіло воїна не одразу змогли повернути. 

Поховали Максима Остяка 20 липня у Полтаві на Алеї Героїв Затуринського кладовища. Йому назавжди 35 років. 

У Максима залишилися мати, брат і донька.

Учасники гурту "Reve ta Stohne" в пам'ять про Максима і на його честь створили трек "Ранок".

Вічна слава та памʼять Герою! 

Фото: Суспільне Полтава, Reve ta Stohne

За матеріалами The Ukrainians Media, Новинарня, Вікіпедія